Усіма барвами. Про алхімію кольору розповідає художниця й ювелірна дизайнерка Поліна Медвєдєва

Муза: Як на мене, відчуття кольору важливе не лише для дизайнерів та художників, але й для всіх людей у звичайному житті. Скажімо, у виборі одягу, в інтер’єрі квартири або в облаштуванні саду. Попри те, кожний має спогади, пов’язані саме з кольором. Яке твоє найяскравіше враження?

Поліна: Чорне! Вперше кольорошок я пережила, коли ми зробили каблучку з великим кубом моріона. Це найчорніша частина димчастого кварцу, майже непрозора, що нагадує онікс. Одна справа – дивитися на маленький камінчик у звичній формі огранювання, інша – побачити його у значному розмірі та незвичайній формі.

«До складу декотрих олійних фарб (особливо на старовинних картинах) часто входить перетерте напівкоштовне каміння, яке впливає на довжину хвилі відбитого світла, а значить і на сприйняття йогонашим оком», – Полина Медвєдєва

Поліна Медвєдєва

Муза: А сяйво діамантів? Його можна «пережити»?

Поліна: Сяйво маленького діаманту, як на мене, ще можна «пережити», а от півтора сантиметри суперчорної кришталевої матерії цілком «збиває з пантелику». Так само як у випадку із знаменитим Vantablack (2014), найчорнішим з усіх відтінків чорного, який поглинає 99,965% випромінювання, що на нього падає.

Світлина Костянтина Лунаріна для polinamedvedevajewellery

Муза: Сьогодні ми звикли розглядати і дорогоцінне каміння, і картини в інтернеті. Яку частину задоволення, на твій погляд, ми втрачаємо, коли не бачимо твір художника або ювеліра «вживу»?

Поліна: Монітор не передає гри кольору й сяйва діамантів так само, як він не дозволяє у повній мірі побачити ані об’ємність мазка, ані характерні риси мистецького твору. Окрім того, до складу декотрих олійних фарб (особливо на старовинних картинах) часто входить перетерте напівкоштовне каміння, яке впливає на довжину хвилі відбитого світла, а значить і на сприйняття його нашим оком. Таким чином «вживу» ми бачимо більшу глибину й насиченість відтінків на полотні.

Будь-який матеріал має неповторну здатність відбивати колір. Коли йдеться продорогоцінне каміння, величезне значення мають форма, якість огранювання й полірування. Майстерно виконана ювелірна робота «вживу» зачаровує не менше, ніж написане олією полотно.

Сережки з колекції "Інжир", жовте золото, димчасті кварци, polinamedvedevajewellery
Сережки з колекції "Туш", біле золото, димчасті кварци, polinamedvedevajewellery
Сережки з колекції "Інжир", жовте золото, аметисти, polinamedvedevajewellery

Муза: Виходить, що у фарбах кожної картини безліч унікальних особливостей. А як же вдається підробляти великих майстрів?

Поліна: Оцінщики мистецьких творів скептично ставляться до скандалів довкола підробок полотен старих майстрів: мовляв, ви спочатку спробуйте скопіювати Ван Ейка. Справа тут, ясно, не лише у самих фарбах, а ще й у тому, як художники з ними працювали, в особистій техніці й у тисячі інших чинників.

Муза: Сьогодні популярні акрилові фарби. Як ти до них ставишся?

Поліна: Я віддаю перевагу олійним фарбам з натуральним складом. Декотрі з них, між іншим, токсичні.

Нещодавно я нарешті здійснила свою мрію – придбала кілька тюбиків Old Holland. Заснований у 1664 році, цей старовинний Дім може похвалитися власним музеєм. Між собою художники жартують, що, звикнувши до Old Holland, повернутися до фарб, з якими працював раніше, практично неможливо – так добре вони тримають колір у змішуванні й легко ковзають полотном.

«Серед інгредієнтів фарб є напівдорогоцінний лазурит, і знаменитий єгипетський кобальт, і отруйний кіновар. До складу деяких фарб входять органічні інгредієнти. Скажімо, зі смоли камбоджійської гарцинії або сечі корів, яких годують листям манго», – Полина Медвєдєва

Гентський вівтар (фрагмент), Ян ван Ейк, 1432, Собор святого Бавона, Гент

Муза: Розкажи докладніше про натуральні складові. Невже у Old Holland зберегли старовинні рецепти?

Поліна: Серед скарбів марки є особливо коштовні фарби під замовлення для особливих цілей, створені за старовинними рецептами. Найчастіше їх замовляють реставратори, адже для них відтворення відтінків має принципове значення. До прикладу, щоб відновити фрагмент темно-синьої сукні якоїсь дами, зображеної пару століть тому, вкрай важливо мати можливість працювати саме з тими складовими, якими ця сукня була написана.

Навіть сам процес купівлі – не звичайний похід до ближчого салону для художників, де можна швидко набрати повний кошик тюбиків, а справжній ритуал для арт-гурманів. Очікування після замовлення декотрих таких диво-фарб потребує часу.

Гентський вівтар (фрагмент), Ян ван Ейк, 1432, Собор святого Бавона, Гент

Для мене, в минулому парфумерного оглядача, вивчення складу цих фарб неймовірно захопливе. Тільки замість жасмину і синтетичної китової амбри переді мною відкривається світ жуків та малахітового пилу.

Серед інгредієнтів фарб є напівдорогоцінний лазурит, і знаменитий єгипетський кобальт, і отруйний кіновар.

До складу деяких фарб входять органічні інгредієнти. Скажімо, зі смоли камбоджійської гарцинії або сечі корів, яких годують листям манго. І ясна річ, червоний пігмент, що видобувають із висушених і перетертих у пил самок кошенілі.

Ти знаєш, що кошеніль є різна: араратська, мексиканська й польська, що вирощена на корінцях суниці? До слова, саме нею розфарбовували українські килими.

Німфеї (фрагмент), Поліна Медвєдєва, 2016
Німфеї (фрагмент), Поліна Медвєдєва, 2016

Муза: Чи важливо художнику триматись однієї марки фарб?

Поліна: Чим довше працюєш з одним виробником, тим краще відчуваєш відтінки. Це впливає і на процес, і на результат: звикаєш до швидкості висихання, до м’якості олії, до того, як вона лягає з пензля на полотно, до рухів, якіпотрібно здійснювати.

Викладачі живопису часто схиляються до думки, що художнику варто визначитись із маркою олії й набиратися у ній досвіду, щоби досягти найкращих результатів. А от зміна олії загрожує новими випробуваннями.

Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.

Наталя Гузенко, авторка проекту

Хризантеми, Поліна Медвєдєва, 2016

Муза: Живопис – це сучасно?

Поліна: Сьогодні деякі художники заявляють, що їм затісно у пласкому малюванні… Можливо, вони були виснажені академічним малюнком. Це одна з вад складного шляху класичного вивчення живопису, особливо у суворих радянських школах. Можливо, у них просто бракує терпіння або можливості зануритися у професію.

Коли ж вибір зроблений за покликом душі, то й у пласкому малюванні нудно не має бути.

Прикладом тому є Клод Моне, котрий на кінець свого творчого життя зосередився на одному мотиві, написавши величезну кількість латаття на воді. До речі, його останні роботи сильно вплинули на американських абстракціоністів. Цій темі присвячена виставка, що проходить зараз у Музеї Оранжері.

Японський місток, Клод Моне, 1920-1922
Гліцинія (фрагмент), Клод Моне, 1917-1920

Муза: Кому з художників, на твій погляд, не тісно у пласкому живописі?

Поліна: Девід Даунтон, сучасний ілюстратор-аквареліст, невтомний у своїх пошуках штрихів. Роблячи до сотні ескізів з одної моделі, згодом він аналізує їх і збирає найбільш вдалі у фінальний твір. Як можна назвати «нудними» роботи неоекспресіоніста Пера Кіркебю (помер 8 травня 2018 року.– Прим. ред.)?Або фігуративної художниці Карен Оффат?

Та, що сидить, Карен Оффат, приватна колекція
Без назви, Пер Кіркебю, 2011, Almine Rech Gallery, @Éric Simone

У класичному живописі простір для вдосконалення штриха і техніки безмежний, якщо йдеться виключно про естетику.

Для реалістичних робіт також гостро стоїть питання точного кольоровідтворення. Сім разів звір відтінок – один раз нанеси! Темний насправді може виявитися не таким вже й темним, а лінія, що начебто мала розташовуватися у певному місці, може бути непомітною в реальності.

Важливо нічого не «притягувати за вуха», штучно затемнюючи й відтіняючи те, чого не бачить око, але вимагає розум.

Тут варто згадати про принципи китайського теоретика живопису Се Хе, котрий ще у V столітті заявив, що важливо відобразити «одухотворений ритм живого руху», властивий усьому в природі.

Захід сонця (Німфеї, фрагмент), Клод Моне, Musée de l'Orangerie, 1915-1926

Муза: До цього «одухотвореного ритму живого руху» й прийшов у своєму живописі Клод Моне, чи не так?

Поліна: Саме так. Ми ж не дивимося на його твори у пошуках дюрерівської перспективи. У «Латаття» Моне й горизонту власне немає! Йдеться про щось значно глибше, потужніше. Саме цього художники класичної школи й прагнуть.

Моне знаходив усе більше можливостей наближення до дива: вміння розрізняти щонайбільше відтінків, нюансів й тонкощів, а також здатності створити «нерухомий рух» на полотні. Художник прагнув відобразити той чудовий стан, у який нас занурює природа. Моне називають художником дзен не випадково.

Хмари (Німфеї, фрагмент), Клод Моне, Musée de l'Orangerie, 1915-1926

У його картинах немає двох «однакових» або «невдалих» мазків. Майстер працював над своїми полотнами довго: відточуючи кожний штрих, як скульптуру.

Чому так легко відрізнити твори його наслідувачів від оригіналів? Тому що вони не відкривають таїни, написаної мовою змістовнішою, ніж людська логіка і мова.

Гадаю, що споглядання цієї таїни, неначе таїнства життя, – саме по собі освіта, а може, якщо вірити тантрично-буддистській школі живопису, й духовний шлях.

Полина Медвєдєва – художниця, засновниця та креативний директор ювелірної марки Страшенно красиво. Мішель Пастуро про отруйну кіновар на фресках і в помадах жінок Давнього Риму

Наталя Гузенко / Наталья Гузенко
natalya@amuse-a-muse.com

Засновниця проєкту Amuse A Muse