Хвилина з Музою. Чому люди Ренесансу не носили каблучки на середньому пальці

16.04 Хвилина з Музою. Чому люди Ренесансу не носили каблучки на середньому пальці

Posted at 17:20h in Живопис, Коштовності, Мистецтво, Образи by Наталья Гузенко

Носити безліч кілець на пальцях – ось що подобалося людям доби Ренесансу. Звичайно ж, тим із них, хто міг собі це дозволити. Часом вони так захоплювалися, що нанизували прикраси навіть на середні фаланги пальців.

Каблучки-печатки з родинним гербом, каблучки в пам’ять про смерть, каблучки-сонячні годинники, перстні з різноманітними камінцями, обручки до заручин із діамантами (до слова, вони з’явилися лише в XV столітті, коли ювеліри навчилися огранювати діаманти) – ювелірна ноша була нелегкою.

Портрет мадам де Канапль, Жан Клуе, бл. 1525, Scottish National Gallery, Единбург

На лекції Школи Van Cleef & Arpels, присвяченій коштовностям Відродження, особливу зацікавленість у мене викликав портрет мадам де Канапль, фрейліни при дворі Франциска I. Картину написав уславлений королівський портретист Жан Клуе, що свідчить про високий статус цієї пані.

Від пальців мадам де Канапль (у дівоцтві Марі д’Ассіньї), прикрашених каблучками, не відірвати погляду. Адже кожному з пальчиків дісталася прикраса – за винятком середніх. Хм… Цікаво, що таке носіння перстнів можна зустріти й на інших портретах тієї доби. У чому ж причина?

Портрет інфанти Ісабели Клари Еухенії, Алонсо Санчес Коельйо, 1579, Museo del Prado, Мадрид

Портрет принцеси Єлизавети I, Вільям Скротс (імовірно), бл. 1546, Віндзорський замок, Віндзор

Герцогиня Катарина Мекленбургзька, Лукас Кранах Старший, 1514, Галерея старих майстрів, Staatliche Kunstsammlungen Dresden, Дрезден

Портрет Джейн Сеймур, Ганс Гольбейн Молодший, бл. 1540, Mauritshuis, Гаага

Лектори стверджують, що вже тоді показувати середній палець будь-кому вважалося брутальною образою, а значить і прикрашати його каблучкою, яка свідчить про багатство і статус, було немислимим.

Ото вже часи! Ото звичаї! 😉

Читайте також: Перед очі. Про декольте красуні Агнеси Сорель, що «породжує розпусні думки»

На головній світлині: Портрет мадам де Канапль (фрагмент), Жан Клуе, бл. 1525, Scottish National Gallery, Единбург