08.06 Хвилина з Музою. Про ненаситну любов Клода Моне до устриць
Клод Моне, що провів юні роки в Нормандії, полюбляв кухню свого краю все життя. Серед улюблених страв художника, пише Флоренс Жентнер в книзі «Приймати гостей як Моне», значилися омари, устриці, качки, сидр та вирощені в нормандських садах фрукти.
Тадей Натансон в книзі «Про художників по черзі» згадує одну кумедну історію. Якось рано вранці Моне з приятелем та зі своїм близьким другом, художником Гюставом Курбе, вирушили до Ле-Аль, центрального паризького ринку, поласувати устрицями:
«З трьох у передчутті лакомства найбільше котилася слина у Моне, котрий у 20 років був всеїдним та недосвідченим у мистецтві їжі. Курбе жваво вимагав, щоб їм відкривали раковини. Зупинилися ненажери не після трьох або чотирьох дюжин. Абсолютно виснаживши продавців, компанія з’їла таку кількість устриць, що перевищувала всякий здоровий глузд, — двадцять дюжин».
Моне завжди говорив, що він «залишається вірним морю, біля якого виріс». І справді художник, як ми знаємо, часто його писав. А от устриць серед його натюрмортів не числиться.
Зате вони є у його близького друга Гюстава Кайботта. З ним Моне поділяв іншу пристрасть — садівництво. Про це я вже розповідала в статті про сад художника в Живерні.
На головній світлині: Натюрморт з устрицями, 1881, Гюстав Кайботт, приватна колекція.
Читайте також: Іриси Живерні. Ода квітам у саду Клода Моне
