10.05 Ім’я, сестро! Ким була темношкіра модель на знаменитій «Олімпії» Едуарда Мане?

[vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1534779786728{padding-top: 20px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]Темношкірі моделі доволі часто з’являлися на полотнах відомих художників. Втім до недавнього часу ми нічого не знали про те, ким вони були, а проте імена моделей-європейок нам майже завжди відомі. Виставка «Темношкіра модель. Від Жеріко до Матісса» у Музеї Орсе присвячена саме цій прихованій історії мистецтва.

Аби повернути імена «невидимим» учасницям полотен, куратори переглянули твори мистецтва, написані художниками і виготовлені скульпторами упродовж понад 200 років.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1556303027343{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column css=”.vc_custom_1554909879950{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”10693″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

Одне з таких імен належить темношкірій моделі, яка позувала для «Олімпії» Едуарда Мане. У 1865 році, коли художник представив картину на Паризькому салоні, поява на полотні звичайнісінької оголеної жінки призвела до скандалу. У центрі уваги критиків опинилася білошкіра куртизанка, для образу якої позувала улюблена натурниця художника Вікторина Мьоран.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1591192456756{margin-top: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

Темношкіра служниця залишилася в тіні – хіба що вона стала героїнею кількох карикатур. Цю ``невидимість`` можна пояснити тим, що Мане приписав їй традиційну роль служниці, що принесла своїй пані квіти. Подібне зображення відповідало аристократичним ідеалам того часу», – Ізольда Плюдемаше, головний куратор Музею Орсе.

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1556303027343{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1554909879950{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”15423″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”15422″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

Роль темношкірої служниці на полотні Мане у тому, аби підкреслити «високий» статус своєї господині в колоніальному суспільстві. Не варто забувати, нагадує мадам Плюдемаше, і про те, що в своїй роботі художник використовував протиставлення, характерне орієнталістам: контраст кольору й еротичний підтекст при зображенні білого і чорного жіночих тіл.

Втім замість помістити своїх героїнь в екзотичний гарем або хаммам, як зазвичай вчиняли орієнталісти, живописець переніс їх у сучасний йому «аморальний» Париж.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1591192456756{margin-top: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

Ким же була ця «служниця»? Про її ім'я вдалося дізнатися після ретельного вивчення нотатника художника. У 1862 році Мане пише: «Лаура, неймовірно красива чорношкіра жінка, будинок 11, вулиця Вінтіміль, 4-й поверх».

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1556303027343{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column css=”.vc_custom_1554909879950{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”15425″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_border” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.

Наталя Гузенко, авторка проекту[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1557494846969{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

На підтвердження цього запису куратори виставки знайшли інформацію про Лауру і в кадастрових архівах будівлі. Відомо, що у другій половині XIX століття у ньому були розташовані чотири магазини та 48 крихітних помешкання, які знімали робочі, прачки, швачки і продавщиці з крамниць. Лаура платила за своє житло 200 франків, а це означає, що її квартира була більше ніж скромною.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1556303027343{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column css=”.vc_custom_1554909879950{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”15424″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

У 1863 році Мане написав портрет Лаури, який пізніше подарував своїй учениці Єві Гонзалес. Замість імені моделі вказано безлике «Негритянка». Сьогодні чимало музеїв перейменовують роботи з подібними неполіткоректними назвами. На виставці в Музеї Орсе, приміром, на табличках біля картин вказані обидва варіанти: первинний і новий.

Будемо сподіватися, що незабаром портрет Лаури знайде ім’я «неймовірно красивої темношкірої жінки».

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1556877121336{padding-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column width=”1/6″][vc_single_image image=”14126″ img_size=”full” alignment=”center” onclick=”custom_link” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=”” link=”https://amuse-a-muse.com/ru/2017/10/музей-ива-сен-лорана-в-париже/”][/vc_column][vc_column width=”5/6″][vc_column_text]Читайте також: 50 нюансів ню: Едуард Мане супроти Олександра Кабанеля[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row]