10.05 Ім’я, сестро! Ким була темношкіра модель на знаменитій «Олімпії» Едуарда Мане?
Темношкірі моделі доволі часто з’являлися на полотнах відомих художників. Втім до недавнього часу ми нічого не знали про те, ким вони були, а проте імена моделей-європейок нам майже завжди відомі. Виставка «Темношкіра модель. Від Жеріко до Матісса» у Музеї Орсе присвячена саме цій прихованій історії мистецтва.
Аби повернути імена «невидимим» учасницям полотен, куратори переглянули твори мистецтва, написані художниками і виготовлені скульпторами упродовж понад 200 років.
Одне з таких імен належить темношкірій моделі, яка позувала для «Олімпії» Едуарда Мане. У 1865 році, коли художник представив картину на Паризькому салоні, поява на полотні звичайнісінької оголеної жінки призвела до скандалу. У центрі уваги критиків опинилася білошкіра куртизанка, для образу якої позувала улюблена натурниця художника Вікторина Мьоран.
Темношкіра служниця залишилася в тіні – хіба що вона стала героїнею кількох карикатур. Цю ``невидимість`` можна пояснити тим, що Мане приписав їй традиційну роль служниці, що принесла своїй пані квіти. Подібне зображення відповідало аристократичним ідеалам того часу», – Ізольда Плюдемаше, головний куратор Музею Орсе.
Роль темношкірої служниці на полотні Мане у тому, аби підкреслити «високий» статус своєї господині в колоніальному суспільстві. Не варто забувати, нагадує мадам Плюдемаше, і про те, що в своїй роботі художник використовував протиставлення, характерне орієнталістам: контраст кольору й еротичний підтекст при зображенні білого і чорного жіночих тіл.
Втім замість помістити своїх героїнь в екзотичний гарем або хаммам, як зазвичай вчиняли орієнталісти, живописець переніс їх у сучасний йому «аморальний» Париж.
Ким же була ця «служниця»? Про її ім'я вдалося дізнатися після ретельного вивчення нотатника художника. У 1862 році Мане пише: «Лаура, неймовірно красива чорношкіра жінка, будинок 11, вулиця Вінтіміль, 4-й поверх».
Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.
Наталя Гузенко, авторка проекту
На підтвердження цього запису куратори виставки знайшли інформацію про Лауру і в кадастрових архівах будівлі. Відомо, що у другій половині XIX століття у ньому були розташовані чотири магазини та 48 крихітних помешкання, які знімали робочі, прачки, швачки і продавщиці з крамниць. Лаура платила за своє житло 200 франків, а це означає, що її квартира була більше ніж скромною.
У 1863 році Мане написав портрет Лаури, який пізніше подарував своїй учениці Єві Гонзалес. Замість імені моделі вказано безлике «Негритянка». Сьогодні чимало музеїв перейменовують роботи з подібними неполіткоректними назвами. На виставці в Музеї Орсе, приміром, на табличках біля картин вказані обидва варіанти: первинний і новий.
Будемо сподіватися, що незабаром портрет Лаури знайде ім’я «неймовірно красивої темношкірої жінки».
Читайте також: 50 нюансів ню: Едуард Мане супроти Олександра Кабанеля
