21.10 50 нюансів ню: Едуард Мане супроти Олександра Кабанеля (I)
[vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508536680374{padding-top: 20px !important;}”][vc_column][vc_column_text]Не всі оголені жінки оголені однаково, вважали відвідувачі Паризького салону й Салону Відторгнутих у 1863 році.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”element_from_left” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508530373501{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_column_text]
«Народження Венери» Олександра Кабанеля та «Сніданок на траві» Едуарда Мане – дві картини, які у той рік наробили найбільше галасу. Одна – зі знаком плюс, друга, як можна здогадатися, – зі знаком мінус.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]«Народженням Венери» захоплювалися й пересічні відвідувачі, й представники академічного мистецтва. Навіть французький імператор Наполеон III придбав собі особисто це полотно.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508530767066{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”4931″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”element_from_left” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508531606540{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_column_text]
«Сніданок на траві» (до речі, не зрозуміло, чому у перекладі «сніданок», коли в оригіналі йдеться про «обід») піддали жорсткій критиці журналісти. Від картини осудливо відвертались дами, а чоловіки погрожували проткнути «безсоромне» полотно палицями
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Сьогодні така реакція здалася б непояснимою, проте спробуймо зануритися у світ, все ще захоплений ідеалами неокласицизму, але вже той, що стоїть на порозі доби модерну.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508530949580{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_text_separator title=”НАРОДЖЕННЯ ІДЕАЛІВ ” border=”no”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508531327414{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”4933″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Насамперед, згадаймо німецького мистецтвознавця Йогана Вінкельмана, що у XVIII столітті заклав основи історії європейського мистецтва.
Вінкельман був небайдужим до чоловічої краси і дуже добре розумівся на Античності. Він стверджував у своєму трактаті «Роздуми про імітації грецьких творень у живописі й скульптурі» 1755 року, що саме той час найбільш правдиво відображав канони прекрасного.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”element_from_left” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508531528431{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_column_text]
Краcа грецьких богів і героїв символізувала нематеріальні, моральні принципи, всім тілом демонструючи простим смертним, як важливо дотримуватись високих ідеалів.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1497196334360{padding-bottom: 20px !important;}”][vc_column width=”1/3″][/vc_column][vc_column width=”1/3″]
[/vc_column][vc_column width=”1/3″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Вінкельман був переконаний, що один лише Господь безгрішний, а світ неідеальний. Тому завдання художника – виготовляти такі творіння, котрі через прекрасне відображали б вищий, божественний задум.«Вінкельман вірив, що існувала якась Золота доба, коли стосунки між богом і людьми були гармонійними. І творіння грецьких скульпторів найбільш наближені до цієї абсолютної істини. Характеристиками зразкових персонажів у мистецтві вважали шляхетну простоту й величний спокій», – Ніколя-Анрі Змелті, автор курсу «Ню у західноєвропейському мистецтві» в Школі Лувру.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508530949580{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_text_separator title=”ЧОЛОВІЧІ НЮ” border=”no”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508531327414{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1508535411257{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”4958″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”4959″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Аполлон Бельведерський став символом чоловічої краси саме з подачі Вінкельмана, а героїчні оголені чоловічі тіла заполонили картини неокласиків.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508533843785{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”4946″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”element_from_left” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]
«Оголення кінця XVIII століття – це не зображення тіл конкретних людей. Це зібрані образи кращих фізичних характеристик, якими наділила людину природа. Так художники піднесли оголене тіло, позбавивши його банальності матеріалізму», – Ніколя-Анрі Змелті
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508533814354{padding-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”4941″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508530949580{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_text_separator title=”ОГОЛЕННЯ ЖІНОК” border=”no”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]У другій половині XIX століття романтики і прерафаеліти пом’якшили суворі чоловічі образи, додавши їм чуттєвості, та головне, художники захопились жіночим ню.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508534708681{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”4953″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”element_from_left” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508534716473{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_column_text]
«Оголені діви з ідеальними тілами були гарні не лише з огляду на символічні цінності, котрі уособлювали. Вони найкраще задовольняли вуайєристичні потреби суспільства», – Ніколя-Анрі Змелті
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Оголені музи, богині, героїні та екзотичні красуні з далеких країн упевнено посідали центральні місця на полотнах Жана-Огюста-Домініка Енгра, Гюстава Курбе, Вільяма Бугро та вищезгаданого Олександра Кабанеля.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508534708681{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”4954″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Художник мав вносити до сюжету картини необхідні атрибути – музикальні інструменти, палітри, грайливих путті або розміщати дам подалі від цивілізованої Європи – у гаремі або хамамі.
Така «домовленість» зі світом мистецтва дозволила високоповажним буржуа відкрито захоплюватися жіночою оголеністю. Ідеальні тіла красунь не ображали почуття й не руйнували святенницькі моральні засади.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508534708681{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”4926″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Зграйка янголиків, що кружляють над Венерою Кабанеля, виправдовувала все: і ледь приховану промежину, і розпущене волосся, і млосний погляд.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”element_from_left” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1508535397636{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_column_text]
«Чуттєва краса зображеної Венери не бентежила глядача. Чи не закономірно очікувати подібне від богині кохання? Відсторонення від “просто оголеності” дотримано, адже перед нами героїня міфу», – Ніколя-Анрі Змелті
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#303030″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#303030″][/vc_column][/vc_row]
