25.05 Жагуча жінка. Східні еротичні фантазії західних художників XIX століття

[vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1534779786728{padding-top: 20px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]Прихід орієнталізму в мистецтво – результат наполеонівської кампанії в Єгипті наприкінці XVIII століття. Мусульманські території, куди ступила нога французького солдата, мали величезне значення у створенні східного міфу, однією з головних складових якого виявилася тема оголених жінок в хаммамі.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1617443771574{margin-top: 30px !important;margin-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

Схід став приводом для зображення оголених жінок, сюжету, який користувався чималим попитом», – Домінік Лобстейн, науковий консультант виставки «Схід художників»

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

У великої «сім’ї» екзотичних красунь у живописі два батька – Жан-Огюст-Домінік Енгр та Ежен Делакруа.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1556305278668{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1554909879950{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”15489″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”15490″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

Образ одаліски вперше з’явився в роботах Енгра в 1808 році й понад століття залишався одним з найулюбленіших у мистецтві. Палка оголена жінка в екзотичних прикрасах, найчастіше в компанії таких самих спокусниць, у гаремі або хаммамі – плід уяви європейських чоловіків-художників.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1617443771574{margin-top: 30px !important;margin-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

На відміну від Енгра всі орієнталісти, починаючи з Делакруа, хоча б раз побували на Сході. Перш за все йдеться про Північну Африку», – Домінік Лобстейн, науковий консультант виставки «Схід художників»

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

Однак навіть якщо художники таки відправлялися в подорож, то, погодьтеся, навряд чи могли потрапити до гарему чи жіночого хаммаму.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1550931681475{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column css=”.vc_custom_1554909879950{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”15492″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1617443687163{margin-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

Схід – це перш за все еротична фантазія. Художники високо цінували “1001 ніч”: після прочитання у кожного з них з'являлися свої мріяння за східну жінку», – Еммануель Аміо-Сольніє, куратор виставки

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

Натхненням для одалісок Енгра стали «Турецькі листи» Мері Вортлі-Монтегю, дружини британського посла у Туреччині й письменниці XIX століття. У них вона описала хаммам одного з гаремів.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”15491″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1617443687163{margin-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

Всі ці оголені жінки представлялися як рабині. Малося на увазі, якщо вони білошкірі, то очевидно не східного походження, а отже їх купили», – Домінік Лобстейн, науковий консультант виставки «Схід художників»

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

У той час як Енгр винаходить у своєму ательє класичну одаліску, Ежен Делакруа створює власний романтичний образ. У 1832 році художник вирушає у складі дипломатичної місії до Марокко. Це, безсумнівно, дозволяє йому отримати особисті враження від Північної Африки, проте гаремні сцени в його роботах мистецтвознавці вважають так само вигаданими, як і в Енгра.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”15493″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

От скажімо, полотно «Алжирські жінки в інтер’єрі» Делакруа написав через 15 років після поїздки до Алжиру. Це пояснює, чому деталі виглядають розмито, а у самої картини ностальгійний, меланхолійний настрій.

Мистецтвознавці припускають, що інтер’єр гарему Делакруа міг «підглянути» в… борделі.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”15494″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

Утім, справедливо буде зауважити, що Делакруа зацікавився східною тематикою ще до своєї подорожі завдяки п’єсі Джорджа Гордона Байрона «Сарданапал». Одна з найвідоміших і масштабних картин живописця – «Смерть Сарданапала», де ми бачимо сцену самогубства правителя й вірних йому придворних і рабів.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1617443628464{margin-top: 30px !important;margin-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

Художники відчували, що в живописі, традиції якого склалися в Європі з часів Ренесансу, потрібно було шукати нові джерела натхнення», – Еммануель Аміо-Сольніє, куратор виставки

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Незважаючи на свої «екзотичні» подорожі, живописці дивилися на Схід «західним» поглядом. Цікаво спостерігати, як на полотнах наступного за Енгром і Делакруа поколінням художників орієнталізм поєднувався із європейської класичною традицією.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1556305278668{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1554909879950{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”15495″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”15496″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

Так, у Теодора Шассеріо, учня Енгра і шанувальника Делакруа, одаліска в хаммамі немов перетворювалася на Венеру, що виходить з води. А у Жан-Леона Жерома білизна шкіри жінки, на думку кураторів виставки, – не що інше, як класична манера писати грецьких і римських богинь.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1558720672419{padding-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column width=”1/6″][vc_single_image image=”15480″ img_size=”full” alignment=”center” onclick=”custom_link” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=”” link=”https://amuse-a-muse.com/ru/2017/10/музей-ива-сен-лорана-в-париже/”][/vc_column][vc_column width=”5/6″][vc_column_text]Читайте також: Ім’я, сестро! Ким була темношкіра модель на знаменитій «Олімпії» Едуарда Мане?

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1558723239620{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

У другій половині XIX століття такі художники, як Шарль Ландель, Жан-Леон Жером, Поль Леруа й Едуар Деба-Понсан, продовжували фантазувати на східні теми, все більше поєднуючи їх з античними. Втім, в їхніх роботах з’явилися й нові елементи – мозаїчні мотиви та арабески, а білошкірим одаліскам для посилення «екзотичного» ефекту стали прислужувати темношкірі героїні.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”15499″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.

Наталя Гузенко, авторка проекту[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1558720956159{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

Цікаво, що знаменита картина «Масаж» Едуара Деба-Понсана – не лише еротична мрія, але й діалог художника з «Олімпією» Едуарда Мане.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”15498″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1617443578708{margin-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

У зображенні західними художниками жінок у гаремах переважає чуттєвість. Однак це зовсім не схоже на уявлення про гареми самими мусульманами», – Еммануель Аміо-Сольніє, куратор виставки

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

Так само, як для їхніх попередників, для художників другої половини XIX століття двері гаремів залишалися зачиненими, а отже кожен з них знову і знову давав волю своїй уяві, в якій змішувалися враження від поїздок, читання книжок і деталі привезених зі Сходу прикрас, вбрання й предметів декору.

Скажіть, чи не кумедно, що один з найбільш знакових орієнтальних жіночих образів цього періоду написаний Шарлем Ланделем з… нормандської селянки?

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”15497″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column width=”1/6″][vc_single_image image=”15481″ img_size=”full” alignment=”center” onclick=”custom_link” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=”” link=”https://amuse-a-muse.com/ru/2017/10/музей-ива-сен-лорана-в-париже/”][/vc_column][vc_column width=”5/6″][vc_column_text]Читайте також: Променисто. Про яскраве сонце в роботах імпресіоністів на виставці «Схід художників»[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1556311898815{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Виставка «Схід художників» проходить у Музеї Мармоттан-Моне в Парижі з 7 березня до 21 липня 2019 року.

На головній світлині: Велика одаліска, 1814, Жан-Огюст-Домінік Енгр, Musée du Louvre, Париж.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]