11.04 Будьте як вдома. За що художники групи «Набі» полюбили декор інтер’єрів? (ІІ)
Тоді як академічні живописці надавали перевагу міфологічним оголеним красуням, а в літературі дедалі популярнішими ставали фам фаталь, «Набі» створили вишукані й витончені жіночі образи, написані з наречених, дружин або сестер художників.
Читайте першу частину статті: Будьте як вдома. За що художники групи «Набі» полюбили декор інтер’єрів?
Тендітність героїнь підкреслювалася природою, що нагадувала про зміну сезонів, як про цикл людського життя.
«Тема жінки й природи посідає в роботах “Набі” особливе місце», – Ізабель Кан, кураторка виставки «“Набі” й декор» у Музеї в Люксембурзькому саду
Вперше ідея доповнювати жіночі образи рослинними мотивами в декорі з’явилася 1891 року на панно П’єра Боннара.
Поєднання вигинів фігури та арабесок рослин, що нагадували орнамент, відсутність традиційної для західного живопису перспективи та протиставлення кольорів одразу знайшли відгук і в інших представників групи – Кера-Ксав’є Русселя, Моріса Дені та Едуара Вюйара.
Один з перших експонатів виставки – декоративний ансамбль «Жінки на терасі» авторства Моріса Дені, в якому перемішалися сучасність і середньовічна поезія, створений для спальні дівчинки.
«Жінки в саду» П’єра Боннара від самого початку були сплановані як чотири частини ширми, але перед Салоном незалежних (1892) художник передумав і «перетворив» їх на окремі панно.
Саме ці роботи вважаються першими для групи «Набі» творіннями, в яких був помітний вплив японських гравюр: відсутність перспективи, підкреслені контури і протиставлені один одному яскраві площини кольору.
Кілька монументальних композицій з жінками та дітьми П’єра Боннара зображають збір яблук у родинному маєтку в Ле-Гран-Лан у Дофіні.
Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.
Наталя Гузенко, авторка проекту
Праця жінок просто неба стала сюжетом панно Кера-Ксав’є Русселя, який таким чином підкреслив подібність землі-годувальниці й жінки-матері, зміни сезонів і циклів життя.
Християнська віра Моріса Дені часто підказувала йому сюжети до творів. Так наприкінці ХІХ століття він створив цикл робіт «Легенда святого Губерта» для кабінету барона Дені Коша, пристрасного мисливця з собаками.
Містичному досвіду присвячені «Жінки біля джерела», «Носильщиці води» та «Зустріч фей» Поля Серюзьє, котрий вважав, як і Моріс Дені та Поль-Елі Рансон, що мистецтво має висловлювати вищі ідеї філософії, поезії та релігії.
«Для “Набі” була важлива ідея тотального мистецтва, краси – в буденних речах, у кожній оселі», – Ізабель Кан, кураторка виставки «“Набі” й декор» у Музеї в Люксембурзькому саду
А втім, декоративні задуми «Набі», попри їхню монументальність, були відомі лише вузькому колу людей. Бінгу, який підтримував ініціативу художників, не вдалося переконати промисловців запустити прототипи в серійне виробництво.
Саме з цієї причини чимало інтер’єрних творінь «Набі» були, на жаль, забуті. Сьогодні у нас з’явився шанс самим оцінити ці барвисті ідеї. І можливо, деякі з них узяти собі до уваги.