06.04 Будьте як вдома. За що художники групи «Набі» полюбили декор інтер’єрів? (І)
Уявіть собі, що художники групи «Набі», про яких я писала у попередньому пості, дорікали імпресіоністам за надмірно точне відображення реальності! Себе ж вони бачили «пророками», що оголошують прихід нового мистецтва, яке б цю реальність змінювало і поєднувало б у собі мистецтво високе й ужиткове.
«Це перша виставка у Франції, присвячена “Набі” й декору. Нам вдалося зібрати разом роботи з різних континентів. У тому числі й ті, що перебувають у приватних колекціях і зовсім невідомі публіці», – Ізабель Кан, кураторка виставки «“Набі” й декор» у Музеї в Люксембурзькому саду
Натхненні кольоровими японськими гравюрами й ужитковим мистецтвом Країни сонця, що сходить, художники «Набі» вирішили, що саме в інтер’єрах будинків їхні «поетичні, ритмічні, кольорові» ідеї втіляться у найкращий спосіб.
«“Набі” прагнули перш за все створити декоративне мистецтво. Вони хотіли зробити життя прекрасним. На виставці представлено близько 90 робіт, більшість з яких – панно, але є також і прототипи шпалер, абажурів, ширм та кераміки», – Ізабель Кан, кураторка виставки «“Набі” й декор» у Музеї в Люксембурзькому саду
Сцени із сучасного їм життя, театр, література, філософія, релігія і навіть езотерика – замовники (зазвичай це були друзі художників) часто давали «Набі» карт-бланш в оформленні панно для своїх їдалень, кабінетів і навіть спалень.
Іноді в залах виставки може здаватися, що час зупинився, і ми, гості з майбутнього, опинилися в паризьких оселях кінця XIX – початку XX століття.
У 1894 році Едуар Вюйар створив дев’ять панно, присвячених міським садам, для залу-їдальні свого друга Олександра Натансона.
«Розглядаючи панно Вюйара “Міські сади”, здається, що дивишся на середньовічний гобелен з героями – жінками і дітьми – з пізнішої доби», – Ізабель Кан, кураторка виставки «“Набі” й декор» у Музеї в Люксембурзькому саду
Ще одне замовлення родини Натансон – п’ять робіт на «домашні» теми під назвою «Альбом» для музичного салону.
Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.
Наталя Гузенко, авторка проекту
Для родини лікаря Вакеза, пристрасного шанувальника мистецтва, художник написав дві серії панно, на яких змалював людей в їхній власній оселі.
Цікаво, що інтер’єри Вюйара, з одного боку, захищають, а з іншого – немов би поглинають своїх мешканців.
«Через інтер’єр Вюйар передавав стан людської душі. Багато що в зображенні оздоблення кімнат “Набі” символічно. Такий підхід художники групи перейняли з театральних п’єс символістів Генріка Ібсена й Августа Стріндберга», – Ізабель Кан, кураторка виставки «“Набі” й декор» у Музеї в Люксембурзькому саду
У 1895 році Зігфрід Бінг, батько ар-нуво, замовив у Моріса Дені панно до фризів у спальні «Будинку ар-нуво», виставкового простору, в якому галерист представив нове бачення мистецтва та інтер’єру.
Написати цикл робіт, присвячених етапам жіночого життя – від закоханості до народження дітей, – художнику підказав вокальний цикл Роберта Шумана «Любов і життя жінки».
Із семи оригінальних панно до наших днів дійшли лише два. На щастя, Дені наприкінці 1890-х створив нову версію для спальні своєї дружини Марти, зобразивши цього разу сад їхньої вілли в Сен-Жермен-ан-Ле, де закохані зустрічалися до весілля.
Читайте продовження статті: Будьте як вдома. За що художники групи «Набі» полюбили декор інтер’єрів?