08.03 Сен-Лоран і Мондріан. Музей Іва Сен-Лорана про одну революцію в моді та мистецтві
Колекція «осінь-зима 1965», що представлена в одному із залів нової експозиції Музею Іва Сен-Лорана в Парижі, прославилася насамперед сукнями «Мондріан».
«Піт Мондріан (1872-1944) – голландський художник, відомий завдяки своєму геометричному стилю з використанням прямих кутів. Француз Сен-Лоран вирішив помістити ці «кути» на вигини жіночої фігури після знайомства з роботами художника у книзі, подарованій йому матір’ю», – The Miami Herald, 31 жовтня 1965 року
Своє натхнення Сен-Лоран пояснював тим, що його передусім зацікавила «архітектурна складова одного із засновників групи De Stijl (Де Стейл. – Прим. ред.), а не декоративний елемент».
«Перетворити картину Мондріана […] у сукню – значить змусити її рухатися … […] Роботи Мондріана […] навчили мене лаконічності й балансу», – Ів Сен-Лоран
Сьогодні, більш ніж за півстоліття, ці творіння кутюр’є такі впізнавані, що їх сміливо можна назвати легендарними. Із салону модного дому вони сміливо зробили крок на вулиці, ставши частиною поп-культури й джерелом натхнення для творчих людей із різних сфер.
«Досягнення Сен-Лорана в тому, що він створив абсолютно новий силует, використовуючи старі принципи. У цьому сенсі його колекція унікальна», – Le Journal de Paris, 7 серпня 1965 року
Модна революція, здійснена 29-річним Сен-Лораном, пропонувала жінкам «сукні в авангардному стилі». Їхній дизайн – елегантний силует-трапеція, крій, що дозволяє легко рухатися, й яскраві відтінки – відповідав запитам епохи «молодотрясіння».
Ідею кутюр’є, «втомленого створенням нудного вбрання для нудьгуючих мільйонерів», з ентузіазмом сприйняли як редактори модних журналів, так і клієнтки.
«Абстрактний малюнок – обов’язкова складова одягу майбутнього. В його поєднанні з вивіреними пропорціями білого джерсі народжується ідеальний силует », – Нarper’s Bazaar, вересень 1965 року
Дві розшиті вечірні й три коктейльні сукні з вовняного джерсі – п’ять убрань, які змінили історію моди й… мистецтва. Адже коли річ змогла пережити свою епоху, то що ж у такому разі перед нашими очима: сукня чи витвір мистецтва?
В Орелі Самюель, головної хранительки архівів і кураторки Музею Іва Сен-Лорана в Парижі (моє інтерв’ю з нею читайте в березневому номері Harper’s Bazaar Україна), немає сумнівів у тому, що саме Ів Сен-Лоран зробив Піта Мондріана, відомого лише вузькому колу фахівців з мистецтва, знаменитим у Франції.
На думку Самюель, перша ретроспектива Мондріана у Парижі, яка відбулася у 1969 році, не стала б можливою без дефіле Сен-Лорана у 1965-му.
Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.
Наталя Гузенко, авторка проекту
«Сен-Лоран змінив відносини між модою й мистецтвом. Коли у 1965 році він показав сукню “Мондріан”, це був маніфест: Сен-Лоран об’єднав мистецтво з модою буквально», – Орелі Самюель, головна хранителька архівів і кураторка Музею Іва Сен-Лорана в Парижі, Harper’s Bazaar Україна, березень 2019 року
Перетворивши картини Мондріана на сукні, Сен-Лоран винайшов універсальну моду поза часом. «Чи не це є визначенням мистецтва? Бути поза часом і бути універсальним?» – ставить риторичні питання Орелі Самюель. Відповіді здаються очевидними.
Читайте також: Нижче пояса: коротка історія гульфика в моді та мистецтві
