![](https://i2.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_1.jpg?fit=1500%2C1007&ssl=1)
28.03 Пророцтво кольору. Що важливо знати про «Талісман» Поля Серюзьє?
Cеред картин, які вплинули на хід історії світового мистецтва, є одна з промовистою назвою «Талісман». 23-річний Поль Серюзьє написав її в жовтні 1888 року «під керівництвом Гогена» у бретонському містечку Понт-Авен. Інша назва роботи – «Пейзаж із Лісом кохання», гаєм з буків і кипарисів біля річки неподалік від Понт-Авена.
Саме там із 1886 року Поль Гоген та Еміль Бернар шукали нової манери у живописі. Прості форми, протиставлення чистих кольорів і темні контури – художники прагнули позбутися ілюзорного зображення реальності, віддаючи перевагу «еквіваленту кольору»
«“Яким ви бачите дерево? – запитав Гоген […]. – Чи дійсно воно зелене? Якщо так, то використовуйте найкрасивіший зелений у вашій палітрі. Тінь виглядає синьою? Не бійтеся написати її настільки синьою, наскільки це можливо», – Моріс Дені, «Вплив Поля Гогена”», L’Occident, жовтень 1903 р.
![](https://i2.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Bernard_1.jpg?fit=1500%2C1226&ssl=1)
![](https://i1.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Gauguin_1.jpg?fit=1500%2C1013&ssl=1)
![](https://i0.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Bernard_2.jpg?fit=787%2C1500&ssl=1)
Ідеї Гогена і Бернара зібрали навколо художників молодих живописців, серед яких був і Поль Серюзьє. Згодом роботи понт-авенського періоду групи назвуть «синтетичними» і віднесуть до «Школи Понт-Авена».
«Моя порада: не копіюйте природу буквально. Мистецтво – це абстракція. Пошукайте її, мріючи на природі, і сконцентруйтеся на тому, що ви створюєте, а не на результаті», – Поль Гоген у листі до Еміля Шуффенекера, 14 серпня 1888 р.
![](https://i2.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Gauguin_2.jpg?fit=1212%2C1500&ssl=1)
![](https://i0.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Gauguin_3.jpg?fit=1248%2C1500&ssl=1)
Поль Серюзьє привіз з Понт-Авена до Парижа написане ним невеликих розмірів полотно «Пейзаж із Лісом кохання». Цю картину він показав іншим студентам Академії Жюльєна, в якій навчався.
Новаторський «синтетичний» підхід настільки вразив молодих художників, що пейзаж Серюзьє перетворився на їхній «талісман», а вони самі – на групу «Набі», «пророків» (у перекладі з івриту. – Прим. ред.) нового стилю.
«У жовтні 1888 року він показав нам дерев’яне панно з пейзажем, створеним ним під керівництвом Гогена, – “Пейзаж із Лісом кохання”. Через синтетичний підхід написане виглядало позбавленим форм. Він назвав пейзаж “Талісманом” і пізніше віддав його мені на зберігання як реліквію», – Моріс Дені, ABC de la peinture, 1942
![](https://i2.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Taliman_Roussel.jpg?fit=1076%2C1500&ssl=1)
![](https://i2.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Vuillard.jpg?fit=870%2C1500&ssl=1)
![](https://i0.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Serusier10.jpg?fit=1115%2C1500&ssl=1)
![](https://i1.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Denis.jpg?fit=720%2C1300&ssl=1)
![](https://i0.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Denis2.jpg?fit=1057%2C1300&ssl=1)
![](https://i1.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Denis3.jpg?fit=1178%2C1300&ssl=1)
Серед перших членів нової групи – Поль Серюзьє, Моріс Дені, П’єр Боннар, Поль Рансон, Рене Піот та Анрі-Габріель Ібель. Вечори, на яких вони збиралися, швидко перетворювалися на ритуальні дійства. І щоразу кожен із художників мав представити свою нову роботу, «виконану настільки оригінально, наскільки це можливо».
Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.
Наталя Гузенко, авторка проекту
![](https://i2.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Denis30.jpg?fit=1423%2C1500&ssl=1)
![](https://i1.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Serusier35.jpg?fit=1230%2C1500&ssl=1)
![](https://i1.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Serusier36.jpg?fit=1200%2C1460&ssl=1)
![](https://i2.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Serisier31.jpg?fit=908%2C1500&ssl=1)
![](https://i2.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Serusier34.jpg?fit=723%2C1500&ssl=1)
![](https://i1.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Sersier34.jpg?fit=677%2C1500&ssl=1)
![](https://i0.wp.com/amuse-a-muse.com/wp-content/uploads/2019/03/Talisman_Lacombe33.jpg?fit=1139%2C1500&ssl=1)
Попри те, що теми картин «Набі» досить різноманітні (від окультних до побутових), пейзажі з лісом мали для художників особливе значення. Це спричинене, з одного боку, впливом понт-авенської школи й «Пейзажу з Лісом кохання», з іншого – інтересом «пророків» до японських гравюр, а з третього, під враженням від роботи «Священний ліс» Пюві де Шаванна, – у баченні лісу як символічного і містичного простору, де дерева перетворюються на «колони собору, створеного природою».
«Створення композиції означає протиставлення форм на обраній поверхні. Ці форми виникають з нашого відчуття, а якщо бути більш точним, з ментальних образів, які це відчуття породжують», – Поль Серюзьє, ABC de la peinture, 1942
«Талісман» – «синтетична» робота, в якій прості форми і кольори створюють відчуття від пейзажу, а не його точну копію, стала «пророчою» для подальшого розвитку мистецтва: чистого, автономного й абстрактного. Цей «маніфест фарб» притягує до себе погляди як магніт і сьогодні, 130 років потому.