Старіші за всіх. Поговоримо про оголені тіла людей похилого віку в мистецтві XIX століття

Bигляд тіла, що старіє, більшість людей вважає непривабливим. Зморшки, обвисла шкіра й сиве волосся нагадують про неминучість кінця. Художники й скульптори з часів Середньовіччя використовували образ «тіла у віці», щоб показати, до якої міри пихаті ті, хто переймається ефемерною красою й забуває про вічне.

Ванітас, дерево, бл. 1470-1480, Мішель Ерхарт та Йорг Сірлін Старший, Kunsthistorisches Museum, Відень
Жадібність, 1507, Альбрехт Дюрер, Kunsthistorisches Museum, Відень
Марнославство, або Стара кокетка, 1615-1620, Бернардо Строцці, Державний музей образотворчих мистецтв ім. О.С. Пушкіна, Москва
Старі, або Час, 1808-1812, Франсіско Гойя, Palais des Beaux-Arts, Лілль

Побачити красу в правдиво відображеному тілі не вдавалося, певне, до другої половини XIX століття. В очах як художників, так і глядачів реалізм просто означав потворність.

Завдяки Іоганну Вінкельману, що заклав у XVIII столітті основи історії європейського мистецтва, у живописі панували зображення ідеальних оголених чоловічих тіл. Німецький мистецтвознавець був упевнений, що завдання художника – виготовляти такі творіння, які б через прекрасне відбивали вищий, божественний задум, а не реальність.

Леонід під Термопілами, Жак-Луї Давід, 1813
Народження Венери, Олександр Кабанель, 1863

У другій половині XIX століття живописці захопилися ідеальними жіночими ню. Голі музи, богині, героїні та екзотичні красуні з далеких країн заволоділи центральними місцями на полотнах найбільш шанованих майстрів епохи.

Сніданок на траві, Едуард Мане, 1863

Тіла ж «звичайних жінок» (згадаймо «Сніданок на траві» Едуарда Мане) критики й публіка XIX століття вважали образливими. «Потворні» оголені тіла літніх людей шокували суспільство не менше, ніж «пересічні жінки».

«У мистецтві багато неправдивого, фальшивого, такого, яке прагне бути красивим замість того, щоб бути експресивним. […] Воно посміхається і манірничає без причини. […] У ньому немає душі і правди», – Огюст Роден

Та, що колись була красивою дружиною ремісника, котрий виготовляє шоломи, бронза, 1887, Огюст Роден, Musée Rodin, Париж
Memento mori, слоновая кость, XVI век

Про скульптуру Родена «Та, що колись була красивою дружиною ремісника, котрий виготовляє шоломи» (рядок з вірша Франсуа Війона) куратори музею Родена пишуть таке: «Ця робота могла бути натхненою естетикою каліцтва і темою memento mori, популярною у добу пізнього Середньовіччя. Завдяки експресії і силі характеру потворне стає прекрасним в очах скульптора».

Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.

Наталя Гузенко, авторка проекту

Однак, переконаний Ніколя-Анрі Змелті, автор курсу «Ню в західноєвропейському мистецтві» у Школі Лувру, ця скульптура, як і вищенаведена цитата, – перш за все приклад того, наскільки сильною була відданість Родена ідеалам правдивості у мистецтві.

Йов, Леон Бонна, 1880, Musée d'Orsay, Париж

«Йов» знаменитого французького портретиста Леона Бонна – вражаючий приклад реалістичного зображення оголеної літньої людини у живописі.

Віру біблійного героя з дозволу Господа піддав випробуванням Сатана, позбавивши його всіх земних благ і змусивши мучитися від хвороб і старості. Згодом стійкість Іова буде винагороджена, проте для свого полотна Бонна вибрав момент його найвищих страждань. «Важко уявити собі зображення старіючого тіла точнішим», – зауважує Ніколя-Анрі Змелті.

Незважаючи на негативні відгуки, деякі критики кінця XIX століття починають помічати, що творчі знахідки автора можуть бути важливішими, ніж сюжет і академічність полотна.

З’являються думки, що зображуване тіло, як і твір мистецтва в цілому, не повинно бути ідеальним з точки зору класичного живопису і скульптури. І хоча поборники традиційного підходу все ще вернуть носи від «справжності», ті принципи, які вони відстоюють, безповоротно відходять у минуле. XX століття починається!

Наталя Гузенко / Наталья Гузенко
natalya@amuse-a-muse.com