27.10 Мрії про Азію. Про що розповість нова виставка в Музеї Іва Сен-Лорана?
Першу експозицію після інавгураційної виставки в Музеї Іва Сен-Лорана вирішили присвятити «Мріям про Азію».
Мріям, тому що кутюр’є не був завзятим мандрівником. Так, 1963-го й 1975-го він відвідав Японію, але до Китаю подорожував лише раз – у 1985 році, а в Індії ніколи не бував. Сен-Лоран зазначав, що свої найдивовижніші подорожі він здійснив, лежачи у себе вдома на дивані й читаючи книжки. А втім…
«Азія надихала Іва Сен-Лорана протягом всієї його кар’єри», – Орелі Самюель, куратор виставки «Мрії про Азію» в інтерв’ю журналу Connaissance des Arts
Читайте також: Чого очікувати від Музею Іва Сен-Лорана у Парижі?
Зібравши у виставковому просторі творіння кутюр’є, а також цікаві експонати з колекції Музею східних мистецтв (Музею Гіме) та приватних зібрань, куратори пропонують відвідувачам зануритися в ту Азію, якої не існує на карті, – в Азію Іва Сен-Лорана.
«Мені достатньо подивитися на прекрасну книгу про Індію, щоб почати малювати так, немов я у ній побував», – Ів Сен-Лоран
Починаючи з першої колекції 1962 року, кутюр’є пропонує власне бачення індійського вбрання: шат махараджів, розшитих каменями тканин, ґудзиків-прикрас і, звичайно ж, тюрбанів.
У колекції 1969 року Сен-Лоран представляє просторі піжами, а пізніше переосмислює й сарі, перетворивши їх на вечірні сукні з легкого напівпрозорого шифону.
«Я нарешті пізнав секрет імператорського міста, який дозволив мені відпустити на волю моїх “естетичних” примар, моїх королев, моїх див …» – Ів Сен-Лоран
Своє уявлення про Китай кутюр’є здобував із книжок, відвідин музеїв і вивчаючи предмети мистецтва з колекції, яку він збирав разом зі своїм партнером П’єром Берже.
Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.
Наталя Гузенко, авторка проекту
«Сен-Лоран обожнював китайські скриньки, вкриті лаком, і у своїх творіннях прагнув передати ефект лаку за допомогою тканин. У його нарядах з’являються також геометричні мотиви виробів з бронзи й нефриту», – Орелі Самюель, куратор виставки «Мрії про Азію» в інтерв’ю журналу Connaissance des Arts
Попри те, що Піднебесну кутюр’є відвідав лише 1985 року, він добре знався на китайській історії та культурі.
Це й дозволило Сен-Лорану створити власний вигаданий Схід, у якому елементи суконь-ціпао, одягу ханьських жінок, імператорських шат, а також мотиви з драконами й квітами з традиційних китайських перетворювалися у вишукане вбрання для європейських модниць.
Китаю кутюр’є присвятив окрему колекцію «осінь-зима 1977/78».
«Сен-Лоран синтезував елементи китайської культури. Якщо ви розберете речі з китайської колекції на складові, то побачите, що в них насправді немає нічого китайського. Однак ви помітите, що застібки зроблені на китайський манер або дракон з п’ятьма кігтями, переосмислений символ імператора», – Орелі Самюель, куратор виставки «Мрії про Азію» в інтерв’ю журналу Connaissance des Arts
Азія Сен-Лорана – це Азія театральна, в якій достовірність поступається місцем естетичному ефекту. Зовсім як у фільмах «Мата Харі» з Гретою Гарбо, «Жорстокий Шанхай» з Джин Тірні, «Леді з Шанхаю» з Ритою Хейворт і «Шанхайський експрес» з Марлен Дітріх.
«Я познайомився з Японією досить рано і був відразу зачарований цією древньою й водночас прогресивною країною. Відтоді вона постійно впливала на мене», – Ів Сен-Лоран
Крій жакетів-хаорі, квітки хризантем, кімоно гейш і пояси-обі – японські елементи, що особливо приваблювали Сен-Лорана.
Інро, коробочки, в яких самураї носили свої ліки та опіум, також відіграли свою роль: стали натхненням для флакона скандального аромату Opium. Але ця історія заслуговує окремої статті.
