14.10 Чого очікувати від Музею Іва Сен-Лорана у Парижі? (I)
Музей Іва Сен-Лорана зачарує одних і розчарує інших. Непоспішно пройтися його поверхами – все одно що потрапити у саме серце чужої історії кохання. Там все знайоме, але все не так, як у вас.
В одному із залів дійсно палає серце – виблискуюче кольє, прикраса-символ, яку з 1962 року Сен-Лоран одягав на обрану ним модель перед кожним показом от-кутюр.
У нашому світі, де за красивим вбранням не часто шукають прекрасну душу, такий музей може здаватися надто інтимним, камерним, наповненим спогадами.
Гостей зустріне Ів: замислений, який ніби щось запитує з портретів роботи Енді Ворхола.
Експозицію, як нескладно було передбачити, відкриють найбільш революційні творіння Сен-Лорана. Над ними – закарбована в пам’яті у всіх, хто бодай трохи цікавиться модою, цитата кутюр’є: «Мода минає, стиль вічний».
П’єр Берже, партнер Іва протягом 50 років, писав у своїй книзі «Листи до Іва»: «Не знаю, чи ти усвідомлював, що головною твоєю заслугою було залишити територію естетики моди заради її соціальної функції. Якщо Шанель дала жінкам свободу, то ти дав їм силу і владу. Ти чудово розумів, що влада належала чоловікам. Одягнувши жінок у строї “з чоловічого плеча”, ти передав їм цю владу. Причому у цих строях не було й натяку на андрогенність.
Вбрані у смокінг, жакет-сафарі, брючний костюм, бушлат або тренч, жінки мали дуже жіночний вигляд, що бентежив чоловіків своїм еротизмом. Любий Ів, саме через це, як і Шанель, ти був геніальним кутюр’є. Інші, навіть найвеличніші – Діор, Баленсіага, Ск’япареллі – залишалися на своєму естетичному Олімпі.
Ти казав: “Мода була би нудним заняттям, коли служила б тільки вдяганню заможних жінок”. Щоби запобігти цього, ти винайшов прет-а-порте, котре здійснило революцію в моді».
Тим цікавіше роздивлятися представлені в Музеї ескізи першої колекції Сен-Лорана для власного Дому, кутюрний показ якої відбувся 29 січня 1962 року. «Ми очікували побачити дефілє молодого таланту, багатообіцяючого у майбутньому, а побачили колекцію, створену метром», – писав про перший показ Yves Saint Laurent журнал Elle.
Пройшовши добру школу в Домі Крістіана Діора, Ів проте обрав своїм строям більш вільні, у порівнянні з творами його наставника, силуети.
Перший вихід – модель у бушлаті й просторих білих брюках.
«Найкраще, що сталося у моді після Шанель», – хвалив Іва журнал Life, побачивши у цьому образі ті самі простоту й легкість, що були характерні творінням Мадемуазель.
Колись юний Ів вагався – чи ставати йому художником з костюмів у театрі чи модним дизайнером.
Зробивши вибір на користь другого, Сен-Лоран проте не позбувся вмінь та навичок першого. Він неодноразово співпрацював з театрами й кабаре.
Та головне, ескізи його колекцій настільки довершені й точні, що згодом керівники ательє – premiers d’atelier – змогли легко перетворити ідеї кутюр’є на викройки й прототипи (toiles), навіть підібрати відповідну тканину.
