12.07 Дикі душі. Як національному романтизму країн Балтії вдалося підкорити Париж (ІІІ)
Чи зможе українське мистецтво потрапити до одного зі знаменитих паризьких музеїв? Естонії, Литві та Латвії це вдалося. Про довгий шлях балтійського символізму до сердець відвідувачів Музею Орсе розповідає куратор виставки «Дикі душі. Символізм країн Балтії» Родольф Рапетті.
Читайте третю частину інтерв’ю.
Музей Орсе: Зображення пейзажів, тобто рідної землі, також є важливою темою?
Родольф Рапетті: Пейзажі – це маніфест. Це стосується усіх пейзажів символістів. Імпресіонізм у певний момент затьмарив собою всю решту. І ми навіть не зрозуміли, що тоді існувала реакція на імпресіонізм.
Нова течія хотіла показати, що пейзаж – не тільки максимально об’єктивне зображення природи, а ще й пейзаж душі, тобто відображення у природі настрою художника, часто меланхолійного.
Це завжди суб’єктивне бачення, подібні роботи навіть створюються в ательє, а не на пленері.
У країнах Північної Європи до символізму додається космічний вимір.
Як у циклі з 13 картин Чюрльоніса «Створення світу». Ці унікальні роботи зрідка полишають музей у Каунасі.
У литовського живописця Пятраса Калпокаса, більшість творів якого, на жаль, втрачено, пейзажі неначе показують нам, що це дуже мала частина космосу, який лишився за кадром.
Норвезькі пейзажі естонця Ніколая Трійка та Конрада Мяґі з насиченим синім, помаранчевим і зеленим ближчі до авангарду. І попри те, що в цих роботах часом з’являється агресивна сторона природи, у них також відчувається щось космічне.
Вам подобається інтерв’ю? Будь ласка, поширте його у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.
Наталя Гузенко, авторка проекту
Читайте також четверту частину інтерв’ю: Дикі душі. Як національному романтизму країн Балтії вдалося підкорити Париж
Головна світлина: Тополі, Яніс Вальтер, 1904, колекція Андріса Клавіньша, Латвія
