05.04 Піднебесна у Парижі. Що розповість про культуру пахощів імператорського Китаю виставка у Музеї Чернуські? (І)
Аромати все частіше стають повноправними учасниками паризької арт-сцени. Спочатку відкрився Великий музей парфумерії, що ряснів ольфактивними експонатами. Потім з’явилися кураторські екскурсії в Музеї Орсе, де гіди у рівній мірі приділяють увагу пахощам і картинам обговорюваної доби.
Минулої осені, у дні проведення Ярмарку сучасного мистецтва (FIAC), Дом Cartier встановив біля Токійського палацу інсталяцію «Парфумована хмаринка», а у Пале-Рояль пройшла виставка під відкритим небом «Передчуття»: парфумер Шанталь Санье запрошувала усіх бажаючихвідчути ольфактивний образ королів і королев минулого.
«Навчати» й дивувати свій ніс тепер безперечно у тренді. Ароматам вирішили присвятити окрему експозицію також у Музеї Чернуські, чия спеціалізація – мистецтво Далекого Сходу.
Розповісти публіці про те, які саме пахощі витали у храмах і домівках китайської аристократії на початку нашої ери або у XV столітті, – завдання не з простих, але куратори виставки «Аромати Китаю. Культура пахощів у часи імператорів» з нею впоралися на «відмінно».
Від вишуканих курильниць, скриньок для зберігання пахощів, ваз для паличок і мішечків для натільних парфумів не відірвати очей.
Вироблені з бронзи, глазурованої кераміки, слонової кістки, лакового дерева або розшитого кришталем шовку – ці чудові об’єкти розкажуть про майже 3000-літню ольфактивну історію Китаю, що перетворила ефемерну пристрасть на мистецтво.
Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги. Зробимо світ прекрасним разом!
Наталя Гузенко, авторка проекту
Носи гостей також «не занудьгують». Організатори пропонують ознайомитися зі старовинними пахощами, призначеними для релігійних церемоній, інтелектуальних занять та догляду за собою.
Відсутність декотрих інгредієнтів або заборона на їхнє використання у наші дні могли б виявитися справжньою китайською головоломкою, коли б куратори не запросили до співпраці одного з найвідоміших французьких «носів» (в відео внизу є англійські субтитри).
Відтворити п’ять ароматів далекого минулого Музей Чернуські запропонував парфумеру Дома Dior Франсуа Демаші.
«У Китаї багато компонентів перетирали на пудру, а в сучасній парфумерії використовують екстракти більшої концентрації, через що аромат виходить більш насиченим. Отже, я мусив зменшити кількість тих чи інших інгредієнтів у формулі», – каже Франсуа Демаші.
Парфумер вирішив відійти від точного відтворення первинного складу, при цьому не змінивши «враження» від аромату.
У II столітті до н. е. (династія Хань) палета ароматів, що складалася з амбри, пачулів, гвоздики та мускусу, збагатилася привезеними із Близького Сходу й Південно-Східної Азії сандалом, камфарою, ладаном та бензойною смолою.
Нові інгредієнти дозволили урізноманітнити композиції, які незабаром стали використовувати не лише як підношення богам, а ще й задля надання приємного аромату тілу. Для цього китайці окурювали свій одяг або навіть вживали ароматні пігулки в їжу.
За п’ять днів, вірили люди, проявлявся приємний запах у роті, за десять – на шкірі, за двадцять – у кістках. Через тридцять днів пахло все тіло. Через п’ятдесят приємний запах проникав в одяг.
Читайте також другу частину статті.
Дивиться відео про китайську церемонію пахощів тут.
Головна світлина: Жінка, що облокотилася на сітку над курильницею (фрагмент), Чень Хуншоу, династія Мін, 1368-1644.
Таким чином у ті часи дами надавали своїм вбранням приємний аромат.
