
22.03 Японець у Парижі. Дивовижний світ Фудзіти (І)
[vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520978666613{padding-top: 20px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]Cтрижка «під горщик», вусики літерою М, круглі окуляри – Леонар Цугухару Фудзіта, що з дитинства мріяв потрапити до Парижа, знав, як представити себе публіці у Місті Світла.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520971727730{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1520972355973{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”8131″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”8132″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”element_from_left” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520975533971{padding-top: 0px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]
«Я був молодим і гарним. Капелюх з леопарда наполовину приховував мого чорного чубчика, на шиї з-під ворота розстебнутого військового кітеля виглядало намисто з дорогоцінного каміння, до ременя пристебнута шкіряна сумка. Я гордо крокував вулицями, й жінки надсилали мені поцілунки здаля», – Леонар Цугухару Фудзіта
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520971727730{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”8123″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]1913 року, коли Фудзіта прибув до Франції, живописці вже півстоліття були без тями від мистецтва Країни сонця, що сходить. Моне, Ван Гог, Мане, Ренуар – це лише кілька знаменитих художників, на чий стиль вплинула естетика японських гравюр укійо-е.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”element_from_left” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520978718856{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]
Влітку 1918 року на півдні Франції Фудзіта зустрівся із старіючим Ренуаром, який зізнався молодому художнику: «Мистецтво Японії цілком змінило моє бачення, так само, як і бачення Ван Гога та Гогена…»
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Фудзіта отримав художню освіту в Школі образотворчих мистецтв Токіо і чудово розмовляв французькою. Він навмисно підкреслював свою «екзотичну» для Франції зовнішність і швидко став своїм на Монмартрі, епіцентрі творчого життя Парижа.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520971727730{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1520972355973{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”8130″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”8129″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”element_from_left” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520975554442{padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]
Роботи Пабло Пікассо, Амедео Модільяні, Осипа Цадкіна та Хаїма Сутіна приголомшили японця з класичною освітою. Однак вирішальним у творчій кар’єрі художника стало знайомство з роботами Анрі Руссо.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Відсутність планів, синтетичний підхід до живопису в автора наївного мистецтва зачарували Фудзіту і разом з тим нагадали йому про знайомі з дитинства японські гравюри.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520971727730{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”8124″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]«Ніхто не присутній під час цієї болісної праці, пов’язаної з народженням. Йдеться про виявлення своєї особистості, яка відома тобі ще гірше, ніж постійна боротьба з чужими впливами. Я маю на увазі “пересадку”. Ця метафора ніколи ще не була такою наближеною до реальності. Всяка рослина, яку ми вириваємо з рідного ґрунту, аби пересадити у новий, до того, як вона починає приносити щедрі плоди, проходить через ці болючі часи, ці марні спроби адаптуватися…» – пояснював письменник Франсіс де Міомандр.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”element_from_left” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520976262434{padding-top: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]
Фуздіта любив відвідувати Лувр. Його приводили у захват італійські примітивісти та стиль візантійських ікон. Він також уважно вивчав представлені у музеї античні скульптури і японські гравюри нісікі-е.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520971727730{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1520972355973{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”8127″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][vc_empty_space][vc_single_image image=”8128″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”8125″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][vc_empty_space][vc_single_image image=”8126″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги. Зробимо світ прекрасним разом!
Наталя Гузенко, авторка проекту[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1520980838953{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Пошуки свого стилю й Перша світова війна, що уповільнила паризьке життя, пригнічували художника. І раптом: «Я побачив, як осіннє сонце заливало похмурі стіни фортифікацій м’яким світлом. Це так нагадувало мою ситуацію, що я став “змагатися” зі своїм полотном до знемоги. Завершений твір сповнив мене захватом! Того дня я нарешті створив Свою картину».[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520971727730{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”8122″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520977140917{padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]
Прості лінії візантійських ікон і японських гравюр, які Фудзіта часто малював китайською тушшю, стали однією з характерних рис стилю художника.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Його тло – кольорове, біле або вкрите золотом – завжди лаконічне. Чимало робіт мають вигляд наче колажі, данина кубізму й творчості Анрі Руссо. Видовжені обличчя й тіла неможна назвати ані чоловічими, ані жіночими, тонкі довгі пальці нагадують образи з картин італійських примітивістів…[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520978774263{padding-top: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_gallery interval=”3″ images=”8120,8121,8119″ img_size=”full” control_nav=”no” show_image_description=”yes”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]У 1919 році Фудзіта показує свої «Містичні композиції», де йому, на думку критиків, вдалося поєднати вічне і минуще. Містичний бік релігії приваблював художника з дитинства, він міг годинами дивитися на храмові скульптури.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520980246326{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]
Кажуть, що, коли Осип Цадкін показав Фудзіті позолочену голову Будди у своєму ательє, японець впав в екстаз.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520980255487{padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1520972355973{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”8118″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”8117″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][vc_empty_space][vc_single_image image=”8116″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Цікаво, що багато спільного можна знайти у Фудзіти й Модільяні – друзів, що часто працювали разом. Обидва цікавились мистецтвом і магією Африки. В обличчях персонажів обох художників є й мигдалевидні очі, й ніс, позначений однією лінією, й крихітний рот.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520980271729{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]
«Фудзіта – той щасливий японець, якому вдалося перейняти в європейського живопису колорит і духовність, щоби підсилити ними естетику Сходу», – Фриц-Рене Вандерпул, журналіст
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1520980281520{padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”7931″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Читайте другу частицу статті: Японець у Парижі. Дивовижний світ Фудзіти[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″][/vc_column][/vc_row]