23.09 Mamushka & Kaukasis: як Олі Геркулес вдалося написати найпоетичніші кулінарні книжки про українську й кавказьку кухні англійською мовою
Оля відразу підкорила мене своєю першою книжкою – «Мамушкою». Влітку 2015-го я залишала Дубай і вирішила зробити прощальні подарунки своїм колегам. Мені захотілося знайти не просто милий сувенір, а щось таке, що, з одного боку, нагадувало б їм про мене, а з іншого – було б чимось справді цікавим.
В одній з книжкових крамниць «Мамушка» несподівано «привіталася» зі мною кирилицею на обкладинці. Під квітковим орнаментом красувався напис: «Recipes from Ukraine and beyond». Я взяла книжку до рук – і закохалася назавжди.
«Я народилася в Каховці 1984 року. Південь України знаходиться лише за годину польоту на літаку від Туреччини. У нас теплі зими, довгі й спекотні літа, а наша їжа – ріг достатку смаків і кольорів», – Оля Геркулес
У «Мамушці» чудово все! Оля, сьогодні лондонський шеф і письменниця, знайомить англомовну публіку з нашими рецептами, розповідаючи про кулінарні традиції своєї родини.
На сторінках «Мамушки» розкриті секрети не лише українського борщу, пампушок, вареників і голубців, адже «нашими» стали й кримськотатарські чебуреки, і молдовська мамалига, і грузинське курча тапака.
Оля не залишила поза увагою й вінегрет, і мариновані томати «Пальчики оближеш», і «Наполеон», і «Медовик», і навіть «Празький торт».
«Коли я думаю про дім, то згадую велетенські соняхи, а ще – рожеві томати з надтріснутою солодкою шкуринкою розміром з невеликий грейпфрут. Вони так і просилися, аби їх нарізали і полили нерафінованою соняховою олією», – Оля Геркулес
На сторінках поруч з порадами й світлинами страв то тут то там з’являються спогади Олі та особисті фотографії. І вже не знаєш (та й чи варто?), кулінарна то книжка перед тобою, чи, може, щоденник.
Названа британцями скарбницею страв і смаків «дикого Сходу», «Мамушка» стала присвятою дитинству і дорогим людям.
Коли Оля порадила вареники з полуницею не варити, а готувати на пару, як це роблять у Полтавській області, я раптом побачила себе маленькою на кухні поруч із бабусею. Вона викладала чималенькі вареники на марлю, а потім на спеціальну кришку с дірочками, під котрою в каструлі шуміла кипляча вода.
Чи варто говорити, що я ніколи не забуду їхній смак? Не варто навіть і говорити, як шкодую, що не запам’ятала, не записала, не навчилась…
«Вони – моє передсмертне бажання, моя остання вечеря, моє заспокійливе. Не знаю, на яку кількість осіб розрахований мій рецепт: я можу легко з’їсти 40 вареників за один раз. І це не жарт», – Оля Геркулес
Цієї книжки не було б без її головного скарбу – автора. Оля з божественним прізвищем Геркулес захоплюється сильними жінками (чи сама вона не така?), прикрашає волосся яскравими хустками, заплітає коси, фарбує губи червоною помадою, носить сукні в квіточки, обожнює свого сина Сашу й вірить у те, що люди важливіші за політичні амбіції…
«Оля Геркулес – оповідачка й фуд-письменниця, що має оригінальний “голос” в гастрономії: серед її рецептів немає жодного, що мені не хотілося б повторити», – Найджела Лоусон
Її друга книжка Kaukasis, що побачила світу 10 серпня нинішнього року, – це нотатки мандрівниці. Разом зі своїм братом Оля вирушила до Грузії й Азербайджану, де колись побувала з батьками, здолавши дводенний маршрут на стареньких «жигулях».
«Сентиментальна особиста мандрівка, що переповідана за допомогою чудових страв, – як це прекрасно!» – Джеймі Олівер
Серед родичів і друзів Олі є й азербайджанці, й осетини, і грузини, і карачаївці, й вірмени, й адиги, тому кулінарні традиції цих народів їй знайомі з дитинства.
«Я люблю прості, а проте цікаві салати, в котрих один крихітний інгредієнт перетворює звичайну страву на частування з неймовірним смаком», – Оля Геркулес
Від знайомих нам харчо, долми й сациві до менш знаних чихіртми, пирогів з тархуном та вірменських профітролів з коньяком – кожний рецепт акомпанований коментарями й розповідями Олі про людей, які ним поділилися. А чудові світлини страв, як і в «Мамушці», чергуються зі знімками пейзажів і кадрами, на котрих відображені цікаві моменти подорожі.
«Грузія може звести вас з розуму. Не було б у мене сина, я би переїхала туди жити», – Оля Геркулес
Чи пам’ятаєте, як багато всього важливого колись відбувалося на наших кухнях? Ми готували, їли, читали, чаювали, грали на гітарах, пили, сміялися з анекдотів, говорили про політику. Олі вдалося начебто дістати все найдушевніше з наших маленьких кухонь і показати це всьому світові.
