27.06 «Божевільні роки». Париж. Комод. Все, що потрібно знати про звабливе творіння Андре Грульта
[vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498411808512{padding-top: 20px !important;}”][vc_column][vc_column_text]На тематичних виставках у Музеї декоративного мистецтва (МДМ) завжди не протовпитися. Однак у залах, де представлені експонати з постійної колекції, у цей час гуляє хіба що луна. Нечисленні відвідувачі мають розгублений вигляд і проминають стільці, шафи і столи різних епох, зрідка зазираючи в опис. На відміну від картин і скульптур, котрі відразу вступають з нами в діалог, примусити «заговорити» канапе чи вазу набагато складніше.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498572879290{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 20px !important;}”][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1498569492340{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”3121″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”3118″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Та все ж чи глибокі ваші знання чи ні, прийдете ви до МДМ з конкретною метою або просто поблукати залами у пошуках натхнення, комод Андре Грульта примусить звернути на себе увагу.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498412228678{padding-top: 20px !important;padding-bottom: 20px !important;}”][vc_column]
[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Я прагнув створити форми звабливі до непристойності», – Андре Грульт
Серед інших предметів інтер’єру в Музеї він – як архетипова Венера пізнього палеоліту, оголена у «Турецькій лазні» Енгра, барельєф індійського храму та мешканка будинку розпусти на картинах Тулуз-Лотрека.
Він такий принадливий, що до його «шкіри» хочеться торкнутися, провести рукою вигином «талії»… Його «голизна» переможна, звільнена від тисячолітнього осуду. На дворі – «божевільні роки» (с фр. – années folles) другого десятиліття ХХ століття, й жінки стають такими вільними, якими вони, либонь, не були з часів матріархату.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498572889537{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 20px !important;}”][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1498569476387{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”3123″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”3122″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Цікаво, що за рік до появи комоду, у 1924-му, Ман Рей зробив свою знамениту світлину «Скрипка Енгра» з оголеною Кікі де Монпарнас, «одягненою» лише в тюрбан та сережки. Контури її тіла, знятого зі спини, нагадують вигини скрипки, а на спині зображені ефи – резонаторні отвори. А у вересні 1925-го, саме під час Всесвітньої виставки, що підбурила цікавість до мистецтва екзотичних країн (й Африки зокрема), до Парижу прибула Джозефіна Бейкер, чиї «еротичні танці» одразу ж підкорили публіку.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498412921781{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_video link=”https://www.youtube.com/watch?v=Jw4aDocz3b4″ align=”center”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Комод – предмет меблів у «Спальні мадам», над якою працював Андре Грульт. Це приміщення в павільйоні Товариства художників-декораторів на Марі Лорансен, «ніжну подругу» своєї дружини Ніколь і художницю, чиї картини з елементами кубізму були тоді на вершині моди в Парижі.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1511463167397{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1498569445986{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”3119″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”3120″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ thickness=”1″ up=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Читайте також: Ніжні зв’язки Марі Лорансен (I)[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1511463342005{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ thickness=”1″ up=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]На відео МДМ історію свого створення комод «розповідає» від першої особи.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498424689506{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_video link=” https://www.youtube.com/watch?v=s0gED7xc22I” align=”center”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]«Своїм існуванням я завдячую Товариству художників-декораторів.
До Всесвітньої виставки 1925 року вони вирішили представити павільйон під назвою “Французьке посольство” й доручили декоратору Андре Грульту створити “Спальню мадам”.
Він і створив мене, комод, що відображає смаки свого часу й вважається знаковим до сьогодні. Мої попередники винайдені у XVIII столітті: у численних висувних шухлядках дами могли легко розміщувати свої “скарби”.
За “зросту” лише один метр п’ятдесят сантиметрів я незвичний насамперед грою вигнутих та угнутих ліній, характерних для стиля часів Реставрації. [/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498572919994{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 20px !important;}”][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1498427676008{padding-bottom: 20px !important;}”][vc_gallery interval=”3″ images=”3097,3096″ img_size=”full” pause_on_hover=”yes”][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_gallery interval=”3″ images=”3094,3095″ img_size=”full” pause_on_hover=”yes” css=”.vc_custom_1498426587655{padding-bottom: 20px !important;}”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Мої вигини ви напевне порівняєте з вигинами жіночого тіла – і будете абсолютно праві. Сам Грульт стверджував, що зробив мої форми “звабливими до неподобства”. Лише погляньте, як опорядження з риб’ячої шкіри у вигляді променів підкреслює мої пластичні лінії, позначаючи “живіт” і “груди”.
Очевидно натхнений цими формами, мій творець використав найблагородніші матеріали: бук, червоне дерево, слонову кістку і риб’ячу шкіру.
Я й надалі не припиняв надихати.
1987 року дизайнер Марк Ньюсон створив комод під назвою “Стручок із шухлядами” (Pod of Drawers). Його вигини, вкриті листами алюмінію й підкреслені заклепками, нагадують шрами або шви, грубо зшиті нитками, – спосіб, що викликає збентеження у грі з антропоморфізмом. Форми “Стручка” нагадують мої, тому я й мій “родич” живемо разом у Музеї декоративного мистецтва.
Серед десятьох останніх створених Ньюсоном екземплярів “Стручок” першим опинився в музеї, тоді як решта були розкуплені колекціонерами, котрі згодом виставили їх на загальний огляд. Без сумніву, зі «скромності».[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498572930823{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 20px !important;}”][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1498425049241{padding-bottom: 20px !important;}”][vc_single_image image=”3117″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”3116″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Гадаю, що сьогодні «Стручок із шухлядами» Марка Ньюсона, створений у 1987 році, відомий набагато більше, ніж його французький прародич. Нещодавно, 7 червня 2017 року, «Стручок» був проданий на аукціоні Christie’s за 763 500 доларів.
Через півстоліття спокуслива, чуттєва, ніжно-пудрового кольору «секс-бомба» Грульта вибухнула й перетворилася у розшматовану, блискучу, зашиту в броню версію самої себе. О часи!
В статті використувані фотографії з сайтів lesartsdecoratifs.fr та marc-newson.com.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]
