21.05 Тільки вперед! Давід і Деларош радять, як уявити себе Наполеоном
Наполеон – тиран чи герой? Продовжувач справи Революції чи її душитель? Пам’ятати про нього чи вшановувати? 200-річчя зо дня смерті Наполеона розділило французів на два табори. А Музу ця дата спонукала звернути увагу ще й на те, яким же його зображали художники.
Хто не пам’ятає знамениту «Коронацію Наполеона I»? Ми ж здійснимо подорож у добу, коли Бонапарт ще був першим консулом Французької республіки.
З 1801 до 1803 року Жак-Луї Давід написав п’ять полотен «Бонапарт на перевалі Сен-Бернар». Наполеон на цих кінних портретах – втілення античного героїзму.
Кінь, що став дибки, ніби зійшов із римського барельєфу. Піднята вгору права рука Бонапарта вказує правильний шлях до завоювання Італії. На обличчі прочитується рішучість і впевненість у перемозі. Погода жахлива, але нашому герою байдуже. Адже він іде слідами таких великих полководців, як Ганнібал і Карл Великий (їхні імена, так само як і ім’я Бонапарта, висічені для нетямущих на каменях зліва).
До оригіналу в жовтому плащі додалися ще чотири полотна з Наполеоном у червоному. При цьому сам Бонапарт жодного разу живописцю не позував (на відміну від його коней). «Ви вважаєте, що великі мужі античності витрачали час на позування?» – заявив він Давіду.
Попри складності, художник написав не одну роботу, а цілих п’ять. Оригінал був куплений королем Іспанії Карлом IV, союзником Французької республіки. Ще три роботи замовив сам Наполеон, який вважав їх своїми першими парадними портретами. А останнє полотно Давід написав для себе й зберігав його до самої смерті.
Картина «Перехід Наполеона через Альпи» Поля Делароша, створена 45 років по тому, нагадує світлину для інстаграма без фільтру. Від пропагандистського портрету Давида не лишилося й сліду.
Наполеон закоцюблий і сумний, яскравий плащ перетворився на сіру уніформу, а кінь – у мула. Деларош міг побачити в Луврі одне з полотен Давіда «Бонапарт на перевалі Сен-Бернар», утім якщо воно й надихнуло митця на створення власної картини, то очевидно не задля звеличування полководця.
У Делароша Бонапарт мав такий негероїчний вигляд, що навіть англійці визнали, що з реалізмом художник передав куті меду. Оригінал Деларош продав у США, а другу версію (на ній ми можемо бачити голову коня, що йде за мулом) – в Англію.
Швидше за все, на перевалі першому консулу Французької республіки було не солодко, але для парадного портрета, як і для соцмереж, вибирайте підхід Давіда. Адже «вважати себе Наполеоном», прикрашаючи реальність, і сьогодні не вийшло з моди.
Читайте також: 50 нюансів ню. Едуард Мане супроти Олександра Кабанеля