Цей лист є висловом великої стурбованості долею українських культурних інституцій нового покоління, що постали або вийшли на новий рівень завдяки Революції Гідності, серед яких – Український культурний фонд, Український інститут, Український інститут книги, Державне агентство України з питань кіно, Мистецький Арсенал, Довженко-Центр. Інституцій, що є успішними провідниками державної культурної політики навіть у надскладні часи війни і пандемії. ЧИТАТИ ТА ПІДПИСАТИ

Діана Клочко, мистецтвознавиця, арт-критикиня, письменниця, кураторка, лекторка, перекладачка, володарка премії імені Юрія Шевельова:

Твори мистецтва перебувають у більшості українських музеїв в умовах збереження, придуманих ще в Радянському Союзі. Дуже мало музеїв модернізувалося, що створює велику експозиційну проблему. Інший бік — небагато музеїв ведуть послідовну реставраційну політику, адже весь музейний фонд треба передивлятися і віддавати регулярно щось на реставраційні роботи. Усі реставраційні майстерні в Україні завантажені на кілька років наперед. Тому є оце відчуття, що візуальний спадок ніби зафіксований у внутрішніх каталогах музеїв, але ми, глядачі, його не бачимо. ЧИТАТИ ДАЛІ

«Колір – це клавіатура, очі – гармонії, душа – фортепіано з багатьма струнами. Художник – це рука, яка грає, торкаючись тієї чи іншої клавіші, щоб викликати вібрацію в душі», – вважав Василь Кандінський. Центр Помпіду разом з Google Arts & Culture запрошують нас ПОСЛУХАТИ ТВОРИ МИТЦЯ

Давно очікуване присудження Шевченківської премії видатному українському фотохудожнику Борису Михайлову вимагає більш детального погляду на його творчість. Текст Дмитра Десятерика спирається на враження від виставки Михайлова «Заборонене зображення», що проходила в 2019 році в київському PinchukArtCentre1. ЧИТАТИ ДАЛІ

Бути грайливим та простим, змушувати читача усміхнутися і водночас копати до глибин. Саме таким є медійний проєкт про історію мистецтва, сади, аромати, коштовності та смаки Amuse A Muse. Платформа, яка не лише збирає поціновувачів французького та українського мистецтва, але і виконує функцію маленького та влучного гіда кращими виставками Парижу.

Засновниця проєкту Наталя Гузенко-Будьє розповіла про написання текстів та поділилася порадами, як створити якісний текст про мистецтво для широкої аудиторії. ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ

День неспішного мистецтва – це міжнародна подія, яка щорічно відбувається на початку квітня і допомагає відчути насолоду від повільного споглядання мистецтва. Зосередження уваги на одній роботі приносить спокій і врівноваженість думок та заохочує учасників вдумливо розглянути твір. Мета Дня неспішного мистецтва – спробувати відкрити для себе мистецький твір з іншого боку, через, на перший погляд, зовсім непомітні деталі. ДОЛУЧИТИСЯ

Це серія мистецьких онлайн-ігор про найвідоміших українських мисткинь-шістдесятниць, яка покликана розповісти про унікальність українського руху шістдесятників у контексті світової культури.

Героїні проєкту — Алла Горська, Любов Панченко, Галина Севрук, Людмила Семикіна та Галина Зубченко. У кожної був свій неповторний творчий стиль. Тому й кожна арт-гра унікальна та має свою стилістику. ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ та ПЕРЕЙТИ НА САЙТ ПРОЕКТУ

Читайте також: Жнива. Діана Клочко розповідає про знамениту картину Зінаїди Серебрякової