23.04 Ставки зроблені. Як зелений став кольором мінливості, повій і грошей

[vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1534779786728{padding-top: 20px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]Сьогодні ставлення до зеленого кольору позитивне. Перш за все ми асоціюємо його з природою. Однак так було не завжди. Адже не випадково говорять «позеленіти від заздрості»! З кінця доби Середньовіччя європейці наділяли зелений негативними характеристиками. Чому?

Попри те, що фарбарі на той час навчилися надавати тканинам насиченого відтінку зеленого, закріпити його на матеріалі було непросто. З подібною ж проблемою стикалися й живописці. Ця «ненадійність», пише історик мистецтва Мішель Пастуро у книзі «Зелений», і справила кольору погану службу: з ним почали асоціювати недовговічність і мінливість.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1605018062306{margin-top: 30px !important;margin-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”21261″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

У зелений символічно «пофарбували» швидкоплинну юність, красу, що зникає, минущий любовний запал і невиправдану надію. «Зазеленіли» традиційно жовті брехня і зрада, а також люди й професії, які в суспільстві вважали маргінальними: кати, божевільні, повії і (хто б міг подумати!) циркачі з музикантами. 

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1605018062306{margin-top: 30px !important;margin-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”21256″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

Мішель Пастуро зазначає, що зелені панчохи, які символізують жінок, що заробляють на життя своїм тілом, можна бачити й століття потому – в роботах таких художників, як Анрі Тулуз-Лотрек, Анрі Матісс або Егон Шиле.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1602842224098{margin-top: 30px !important;margin-bottom: 30px !important;}”][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1615568492834{margin-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”21260″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][vc_empty_space height=”30px”][vc_single_image image=”21255″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”21259″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

Заздрість, один із семи смертних гріхів, нерідко називали зеленою (що й закріпилося в багатьох європейських мовах), утім в образотворчому мистецтві цей колір дістався жадібності. Тож не дивно, що з часом він став кольором грошей. Але зовсім не банкнот, як ви могли б подумати.

Зелений ковпак, пояснює Мішель Пастуро, в Європі були зобов’язані носити злісні боржники й банкрути. Можливо, припускає історик, вибір цього кольору означав, що лише божевільні могли вдаватися до грошової авантюри, а можливо, він вказував на те, що й для таких людей була надія.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1605018062306{margin-top: 30px !important;margin-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”21262″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

Хоч як би там було, Фортуну в грошових справах стали зображати в зеленому, тканинами цього ж кольору накривали свої рундуки й столи лихварі та банкіри.

У XVI столітті, тобто вже в Ранній Новий час, зелене сукно з’явилося на ігрових столах Венеції. Та й дійсно, що може бути більш непередбачуваним, аніж азартна гра на гроші ?! Якщо вже й робити ставки на удачу, то на зеленому!

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1602841829793{margin-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Читайте також: До Вермеєра. Сабіна фон Спранг про прабатьків жанрового живопису[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row]