Гаяне Атаян в інтерв’ю «Коридору» згадала родинні історії, пов’язані з українською мистецькою сценою 1960-х-1990- х років і розповіла про своє життя в різних іпостасях — художниці, доньки, хранительки архіву Тетяни Яблонської. ЧИТАТИ ДАЛІ

У 1966 році одеський моряк Олександр Гун купив брошуру за 31 копійку і дізнався історію на мільйон. “Підроблені шедеври” – один із розділів цього видання вразив Гуна особливо: в кінці XIX століття ділок з Очакова та ювелір-самоучка з Одеси обдурили всю освічену Європу.

З 1896 по 1903 роки на почесному місці в Луврі стояла тіара скіфського царя Сайтаферна. Але цей нібито стародавній головний убір виявився виробом одеського гравера Ізраїля Рухомовського. Після розслідування, ініційованого владою Франції, тіару перемістили із зали античного в залу декоративного мистецтва – як одну з найвидатніших робіт сучасності. ЧИТАТИ ДАЛІ

Параска Плитка-Горицвіт – зв’язкова УПА, фольклористка, письменниця і художниця, а ще – фотолітописиця гуцулів. Доля не раз норовила її зламати, натомість жінка щоразу ставала духовно сильнішою. Її енергетика і по смерті пульсує у рідному селі. ЧИТАТИ ДАЛІ

У Парижі вперше виставили для широкої публіки картину Ван Гога, яка завжди була в приватних колекціях і тому залишалась переважно невідомою для критиків і пошановувачів творчості художника. ЧИТАТИ ДАЛІ

«Мій далекий друже», «далекий несуджений друже» – зверталася Катерина Білокур в листах до письменника Дмитра Косарика, який залишив в її душі особливий слід. «Та в мої роки Богу треба молитись, а я про кохання – чи що?! Чи… Чого ж це я так про вас думаю?!» – писала вона йому в одному з лістів. ЧИТАТИ ДАЛІ

Читайте також: «Ваше – це квіти». Експедиція за лаштунки кольорового світу Катерини Білокур