МУЗА ЩОСУБОТИ!

Бажаєте бути завжди в курсі нових публікацій на сайті? Підпишіться на розсилку – і Муза відвідуватиме вас щотижня.

ПІДПИСАТИСЯ

Любовні листи в живописі: Франсіско Гойя

12.03.2021

Кого ви побачили першою на полотні Франсіско Гойї «Лист, або Дівчата»? Без сумніву, молоду жінку, що читає зім’яту любовну записку від шанувальника.

Лист, або Дівчата, Франсіско Гойя, 1814-1819, Palais des Beaux-Arts de Lille, Лілль

Наша героїня, вдягнена за останньою модою, буквально засліплює глядача білизною свого атласного ліфа. Підперши бік рукою, вона, з пихатою усмішкою, приймає визнання залицяльника. Водночас, захоплена читанням, вона навіть не звертає уваги на те, що відбувається поруч із нею: ані на свою собачку (до слова, символ достатку), ані на прачок, які перуть білизну. Перебуваючи в одному просторі з рештою персонажів картини, вона існує в іншій реальності.

У своєму полотні Гойя засуджує соціальний устрій сучасної йому Іспанії: поки одні насолоджуються життям, інші змушені важко заробляти собі на хліб.

Служницю, що відкриває парасольку в сонячний полудень, художник пише не так деталізовано, як її господиню, а прачок і зовсім перетворює на безликі фігури, накреслені грубими мазками. Адже саме так і ставилися до бідних жінок, яких до того ж зневажали за те, що вони змушено підробляти проституцією. До речі, цей «грубий» підхід пізніше перейняв Едгар Дега, великий шанувальник Гойї.

Отже, як бачите, в історії нашого любовного листа немає ані чуттєвості, ані пристрасті, а записка – всього лише символ дозвільних розваг багатіїв, які залишаються байдужими до тягот незаможних.

Лист, або Дівчата (фрагмент), Франсіско Гойя, 1814-1819, Palais des Beaux-Arts de Lille, Лілль
Лист, або Дівчата (фрагмент), Франсіско Гойя, 1814-1819, Palais des Beaux-Arts de Lille, Лилль

Торкнувшися теми «Лист, або Дівчата» Гойї, не можна оминути другу частину назви картини. І тут на нас чекає чи не детективна історія.

Справа от у чому. Довший час вважалося, що «Лист, або Дівчата» є частиною диптиху, де друга частина – полотно «Час, або Старі».

Лист, або Дівчата, Франсіско Гойя, 1814-1819, Palais des Beaux-Arts de Lille, Лілль
Час, або Старі, Франсиско Гойя, 1808-1812, Palais des Beaux-Arts de Lille, Лілль

Ці роботи завжди виставлялися разом. «Час, або Старі» – ще одна сатира Гойї, яка висміює марнославство підстаркуватих красунь, що швидше нагадують трупи, але при цьому відмовляються подивитися правді у вічі. Кронос, бог часу, вже розправив крила за їхніми спинами, але «красуні» його не помічають: одна розглядає власне зображення в кулоні, а інша показує книгу з назвою «Як справи?».

Дорогоцінна стріла у волоссі героїні в білому вже зустрічалася на написаному Гойєю портреті королеви Іспанії Марії Луїзи Пармскої (1800). На момент створення «Часу, або Старих» Піренейські війни були в розпалі, отже виходить, художник натякав на можливе зникнення іспанської монархії.

Час, або Старі (фрагмент), Франсіско Гойя, 1808-1812, Palais des Beaux-Arts de Lille, Лілль

Гойя написав «Старих» раніше, ніж «Дівчат», але такий хронологічний порядок диптиха не бентежив мистецтвознавців, поки… Поки у 2008 році під час мультиспектрального аналізу «Старих» не виявилося, що в середині XIX століття хтось збільшив розмір полотна з 159×105 см до 181×125 см. Невідомий дописав нижню частину і додав крила Кроносу, що зробило «Старих» ідентичними за висотою й шириною «Дівчатам».

Варто додати, що другі назви, на відміну від початкових «Листа» і «Часу», не були вигадані самим Гойєю. Кому і навіщо знадобилося перетворити дві окремі картини в диптих, до цієї пори залишається загадкою. Сподіваймося, що в майбутньому на нас чекає розгадка й цієї таємниці!

Наталья Гузенко

Засновниця проєкту Amuse A Muse

Цей сайт використовує файли кукіз.

Більше інформації