Бажаєте бути завжди в курсі нових публікацій на сайті? Підпишіться на розсилку – і Муза відвідуватиме вас щотижня.
Яким було ваше перше враження від «Червоної кімнати»? Чи не спричинила у вас відчуття тривоги така кількість червоного кольору? Авжеж, це не перша червона кімната в історії живопису. Згадаймо «Салон на рю де Мулен» Анрі Тулуз-Лотрека, сучасника Валлоттона. І все ж у червоному залі борделя Лотрека головні герої – люди, повії в очікуванні клієнтів, а в домашньому інтер’єрі Валлоттона – колір.
Червона кімната у Валлоттона – символ чоловічого сексуального бажання. Замість того щоб помістити своїх героїв у центрі композиції, художник написав їх збоку. Чоловік міцно тримає зап’ястки жінки, нібито вмовляючи її. Про що він її просить? Піти у темряву?
Центральні «персонажі» полотна – на столі. Кинута на скатертину рукавичка свідчить про недовгий візит, гаманець натякає на грошові відносини, хустка – на те, що були сльози, а парасолька вказує на винуватця цих сліз. Скатертина на круглому столі найяскравішого відтінку червоного в кімнаті – кіноварі (тут уже самі вирішуйте, як розуміти), а праворуч від столу, на вікні, художник зобразив злегка розсунуті штори, що нагадують жіночі геніталії (чи поділяєте ви таку думку мистецтвознавців?).
Валлоттон, що створив полотно у 1898 році як перше із серії робіт «Інтимності» (до цього була однойменна серія гравюр на дереві), засуджував буржуазну мораль, яка дозволяла адюльтер. І неспроста.
По-перше, художник саме збирався одружитися. А по-друге, сюжет його картини переплітається з історією реального життя близьких Валлоттону людей. Причому герої історії також присутні в «Червоній кімнаті». Здогадалися, де вони?
На полотні, що знаходиться на камінній полиці між червоними фіранками, за двома вазами із жовтими квітами (ах, цей колір зради!) і бюстом самого Валлоттона, який наче спостерігає за тим, що відбувається в кімнаті. Прийом «картини в картині», такої собі підказки від живописця про сенс зображеного, уже знайомий вам зі статті про Вермеєра.
Читайте також: Любовні листи в живописі: Ян Вермеєр
Робота над каміном називається «Великий інтер’єр із шістьма персонажами», і написав її в 1895 році Едуар Вюйар. Хоча картина і здається «спокійнішою» за «Червону кімнату», в її задушливому квітковому інтер’єрі зображена драма в родині сестри Вюйара і його швагра, художника Кер-Ксав’є Русселя, який закрутив роман із Жерменой Руссо, сестрою Франс Руссо, дружиною ще одного живописця – Поля Рансона.
Звучить заплутано? Головне запам’ятати, що чоловіки на картині – художники групи «Набі» й близькі друзі, а один із них зрадив своїй дружині і сестрі одного друга із сестрою дружини іншого друга. У 1897 році Вюйар прибрав з полотна невірного чоловіка і написав замість нього мати Жермени і Франс, Іду Руссо. Але яку ж версію зобразив у «Червоній кімнаті» Валлоттон? Ви роздивилися? Що б це могло означати?
Цей сайт використовує файли кукіз.
Більше інформації
