Бажаєте бути завжди в курсі нових публікацій на сайті? Підпишіться на розсилку – і Муза відвідуватиме вас щотижня.
Ви, напевно, пам’ятаєте, який величезний вплив справило мистецтво Японії на Європу в другій половині XIX століття. Коли б імпресіоністи не познайомилися з японськими гравюрами, їхні картини мали б зовсім інакший вигляд!
Проте захоплення Далеким Сходом виникло в європейців ще у XVIII столітті, щоправда, пов’язано воно було з Китаєм.
Наприкінці ХІХ століття Китай відкрив для європейських суден порт Кантона (Гуанчжоу), і торговці стали масово завозити до Європи всілякі предмети з цієї країни. Посудні та галантерейні крамниці пропонували своїм покупцям домашнє начиння, тканини, меблі й твори мистецтва з Піднебесної.
Слонова кістка, шовк, лак, фарфор – хто міг би залишитися байдужим до дорогоцінних матеріалів і високої майстерності китайських ремісників і художників!
Невдовзі східна екзотика надихнула й місцевих виробників. Так народилося шинуазрі – використання європейцями китайських мотивів у живописі, одязі, інтер’єрі та декоративно-ужитковому мистецтві. Більше за те, сюжети, пов’язані з Китаєм, з’явилися в літературі й театрі, а сама Піднебесна сприймалася як ідеальна країна, де в пошані були освіта й філософія (пам’ятаймо, що ці погляди виникли в добу Просвітництва).
Китайські теми і мотиви легко роздивитися й у творчості таких художників, як Антон Ватто і Франсуа Буше. Митці, що ніколи не відвідували Китай, створили вигадану країну, «Китай мрії», перемішавши європейські та азіатські стилі. Чи не з цієї причини у XIX столітті письменники брати Гонкур назвали Піднебесну «однією з “провінцій” рококо»?
Втім, існує ще одна особливість, яку сучасний глядач може й не зауважити: завдяки Китаю європейці почали інакше сприймати жовтий. Адже тривалий час він був кольором зради (саме тому Юду зображали в жовтих одежах і рудоволосим).
У Китаї ж цей колір вважався імператорським, символом могутності й сили. Носити жовтий і мати його відтінки в своєму інтер’єрі стало модним.
У добу Просвітництва світло проливалося не лише на інтелектуальні та духовні теми, світла буквально ставало більше й у повсякденному житті: збільшувалися вікна, поліпшувалося освітлення будинків. Завдяки цьому люди стали краще бачити кольори й приділяти їхньому вибору більше уваги. З'являлися нові барвники для тканин і нові технології. Аристократи й заможні буржуа віддавали перевагу світлим відтінкам: пастельним блакитним, жовтим, рожевим і сірим», – Мішель Пастуро в книзі «Жовтий»
Цікаво, що нові жовті відтінки, неглибокі, але сяючі, отримали назву «Нанкінський жовтий», хоча далеко не всі барвники виробляли в Китаї.
Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.
Наталя Гузенко, авторка проекту
Жовтий підкорив серця не лише модниць і модників, але й живописців. Особливо варто відзначити Жана-Оноре Фрагонара.
Лише погляньте на прекрасні жовті відтінки, які він використовував у своїх роботах! Мішель Пастуро навіть називає його «художником жовтого кольору», звертаючи нашу увагу на те, що Фрагонар особливим чином готував свої фарби, щоб надати їм більшої променистості.
З кінця XVIII століття (причиною всьому Велика французька революція) захоплення Китаєм змінилося на інтерес до Античності та Єгипту, а жовтий у повсякденному житті еліти знову поступився місцем золотому.
Цей сайт використовує файли кукіз.
Більше інформації
