Мистецтвознавиця уточнює: зображення на саркофагах були покликані нагадувати раннім християнам про спасіння душі, а Понтій Пілат на них – зразок того, як має вірувати людина, що прагне вічного життя.

У перших зображеннях сцени суду Ісус зовсім відсутній, нагадує Полін Дюкло-Грені. У центрі розташовується фігура Понтія Пілата як першого християнина, котрий повірив у Христа. Він – приклад для всіх інших.

Починаючи з VI століття, поряд із Понтієм Пілатом з’являються першосвященники Анна і Каіафа, а постать Ісуса Христа стає центральною. До речі, подивіться на руки Ісуса: з часом жест, який вказує на «взяття слова», зміниться жестом мовчання.

Читайте також: Руки зради. Про що розповідають жести на полотнах із Самсоном і Далілою

З IX століття католицька церква прагне говорити з віруючими мовою емоцій, залучаючи їхню увагу не лише до порятунку душі, а й до Страстей Христових (той, що молиться, має уявляти себе на місці Сина Божого під час його мук).

Образ Понтія Пілата стає двозначним, а провину за смерть Христа покладають на єврейський народ, забувши про те, що у божевілля й жорстокості натовпу, несправедливості, лжесвідчення і нечесного суддівства немає національності.

Читайте також: Слідкуйте за руками. Про мову жестів апостолів у «Тайній вечері» Леонардо да Вінчі