26.09 Мода і погода. Про прекрасні жіночі образи на полотнах Джеймса Тіссо
Може, ім’я Джеймса Тіссо вам незнайоме. Роботи художника й справді залишалися в тіні сучасників-імпресіоністів. Однак будьте певні: побачені один раз, образи його героїнь, одягнених за останньою модою доби, безсумнівно запам’ятаються.
Зараз ми сприймаємо все інакше, але свого часу саме Тіссо, а не імпресіоністи, вважався великим живописцем», – Марін Кізьєль, хранителька Музею Орсе й співкуратор виставки «Тіссо: неоднозначно сучасний»
Жак-Жозеф Тіссо (ім’я Джеймс з’явилося пізніше) народився в 1836 році у французькому портовому місті Нант. Він походив із родини, в якій торгували тканинами та шили жіночі капелюшки. Один лише цей факт із біографії художника змушує по-іншому поглянути на повторювані теми його полотен: дами, чиї наряди виписані з особливою увагою до найдрібніших подробиць, сидять у човнах, стоять на палубах кораблів або спостерігають за ними з причалу.
На самому початку своєї кар’єри Тіссо надихався Середньовіччям і німецьким живописом XVI–XVII століть. Однак доволі швидко творчі амбіції (не без впливу імпресіоністів) привели його до популярних серед паризького суспільства сюжетів. Аристократія й великі буржуа прагнули увічнити найголовніше – себе. Заради успіху художник був готовий поступитися високими ідеалами нового напряму в мистецтві.
1864 року на Паризькому салоні Тіссо представляє дві роботи – «Портрет мадемуазель ЛЛ» і «Дві сестри», – котрі, за словами Теофіла Готьє, «ввели художника до нашого століття». Ким була та загадкова дівчина в надзвичайно модному червоному жакеті-зуаві, що демонструє елегантну туфельку? Відповіді на це запитання немає й дотепер.
Про іншу картину відомо, що художник писав її з моделей у своїй майстерні, а зовсім не зі справжніх сестер на пленері. Мета подібного лукавства? Зарекомендувати себе віртуозним майстром портрету! Так само як друзі-імпресіоністи, Тіссо віддавав перевагу «звичайним жінкам», немов би натякаючи дамам, що дивляться на полотно: «На цьому місці могли б бути ви».
Читайте також: Перший серед перших. Каміль Піссарро й витоки імпресіонізму
«Портрет мадемуазель ЛЛ» мав великий успіх серед гостей Салону. І одна з причин – сукня героїні. Відвідувачам подобалося вгадувати, ким була та чи інша модель і який кутюр’є створював для неї вбрання. Можливо, геній паризької моди Чарльз Фредерік Ворт?
У ті часи з'являються дешевші тканини з новими кольорами та орнаментами. Це призводить до пристрасного захоплення модою», – Поль Перрен, хранитель Музею Орсе і співкуратор виставки «Тіссо: неоднозначно сучасний»
Тіссо, як і імпресіоністи, був захоплений мистецтвом Японії. Він колекціонував кімоно й відкрив японський салон у себе вдома. А ще вивчав європейське жіноче вбрання, що згодом знайшло відображення в його портретах.
Тіссо – людина компромісів. Сюжети його робіт імпресіоністичні, а техніка – ні. Бажання брати участь у народженні нової течії, увійти в історію й водночас заробляти гроші дошкуляє його другові Едгару Дега. Тіссо любить гроші і вміє отримувати замовлення», – Сіріль С'яма, директор музею імпресіонізму в Живерні й співкуратор виставки «Тіссо: неоднозначно сучасний»
У 1871 році, після закінчення франко-пруської війни та розгрому Паризької комуни, Тіссо їде до Лондону, де вибудовує успішну кар’єру портретиста. Аж таку успішну, що в Парижі серед злиденних імпресіоністів ходили чутки про черги клієнтів у вітальні Тіссо, яким подають шампанське.
Попри те, що портрети Тіссо від початку його перебування в Англії користувалися успіхом, сам художник швидко зацікавився темами, пов'язаними з бурхливим лондонським життям. Він став портретистом суспільства: світського й найпростішого», – Марін Кізьєль, хранителька Музею Орсе і співкуратор виставки «Тіссо: неоднозначно сучасний»
Не забував Тіссо і про «жінок, човни й воду». Персонажі його полотен приємно проводять час на берегах Темзи. Іноді навіть, як у роботі з матросом і двома дівчатами легкої поведінки, «шокуюче приємно». Художник, що мав вправне око карикатуриста (він малював карикатури для англійського журналу «Ярмарок марнославства»), помічав і кумедні ситуації, коли, скажімо, нувориші припускалися помилок в етикеті.
Як і раніше, Тіссо уважний до жіночих нарядів. Цікаво, що одну й ту саму сукню він міг зобразити на кількох картинах.
У середині 1870-х у житті Тіссо з'являється Кетлін Ньютон. Вона жила неподалік помешкання Тіссо у своєї сестри. Портретів поменшало: тепер його картини розповідають історію про сімейне життя, приємне й чуттєве», – Паскаль Буенік, авторка фільму «Тіссо: тканини художника»
Красуня Кетлін Ньютон, розлучена ірландка із двома дітьми, – була неприйнятною парою для католика Тіссо. Він так і не одружився з нею, але й не залишив кохану до самої її смерті від сухот.
Мадам Ньютон стає центральною фігурою творчості художника. За словами Марін Кізієль, «Кетлін – його муза, ідеал і втілення жіночої краси». Навесні, влітку, восени, взимку – перед нами постають її фігура, її обличчя, які так любив Тіссо.
Ця жінка уособлює всі сезони. Тіссо відтворював манеру японських художників: листя зав'язується, зеленіє, жовтіє й опадає...» – Паскаль Буенік, авторка фільму «Тіссо: тканини художника»
28-річна Кетлін пішла з життя в листопаді 1882 року, а за кілька днів Тіссо вже повернувся до Франції.
Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.
Наталя Гузенко, авторка проекту
Художник створив цикл «Парижанка» («Жінка у Парижі»), але ці п’ятнадцять робіт не знайшли розуміння в публіки й критиків.
Чи тому, що він любив англійку? Чи тому, що його самого сприймали як англійця? Чи тому, що силует героїні, схожий як дві краплі води на силует Кетлін Ньютон, уже вийшов із моди, а це неприйнятно для парижанки?» – Паскаль Боенік, авторка фільму «Тіссо: тканини художника»
Після невдачі з циклом «Парижанка» художник звернувся до теми, що давно його цікавила, – біблійної. Тіссо вирушає до Єрусалима. Але це вже зовсім інша історія.
На головній світлині: Галерея HMS «Колката». Портсмут (фрагмент), 1876, Джеймс Тіссо, Tate Gallery, Лондон