Так Липницький познайомився з багатими клієнтками, постачальниками тканин і фурнітури та уславленими друзями Пуаре. Згодом усі вони стали клієнтами фотографа. Скориставшись новими знайомствами, Борис налагодив співпрацю із французькими модними журналами. Були в його портфоліо й світлини для модних домів Коко Шанель та Ельзи Скіапареллі.

Упродовж своєї кар’єри Липницький також створював портрети емігрантів із Російської імперії, які облаштувалися в Парижі. З-поміж них – зірка балету, киянин Серж Лифар, композитор Ігор Стравінський, художниця Наталя Гончарова й багато інших.

Читайте також: Ті, що плинуть у вічності. Про картину «Павлова і Ніжинський» Жюля Фландрена

Вирушаючи в місця відпочинку – Довіль, Монте-Карло, Біаріц і Межев – разом зі своїми героями та їхніми сім’ями, він робив не лише «парадні» портрети, а й закарбовував у пам’яті особисте життя знаменитостей.

Звернімо увагу на світлини художників у їхніх майстернях. Цей жанр, назвемо його «У гостях у художника», із 1870-х років XIX століття користувався чималою популярністю як серед живописців, так і у фотографів і публіки.

Перші прагнули показати себе в усій красі перед потенційними клієнтами, другі – піднести тоді ще молоде фотомистецтво до рівня мистецтва живопису й скульптури, а треті – потрапити у загадковий і до певної міри ексцентричний світ художників, «залишаючись при цьому у хатніх капцях».

Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.

Наталя Гузенко, авторка проекту

Борис Липницький знімкував художників «просто, прямо, не намагаючись надати їхнім позам нарочитості або знайти небуденний, театральний ракурс».

У центрі його уваги – психологізм і бажання за допомогою майже невловимої емоції або незначного жесту показати особистість майстра. «Легкість, а в реальності – максимальна концентрація» – такий художній почерк Липницького, оцінити який я пропоную й вам.

Читайте також: Японець у Парижі. Дивовижний світ Фудзіти

На головній світлині: Марк Шагал, що пише «Беллу в зеленому», та його дружина Белла Розенфельд, що позує художнику (фрагмент), 1934, фотографія Бориса Липницького