Браво, Хана Орлова! Про те, як скульптор, народжена в Україні, підкорила Париж

У1905 році Хана Орлова рятувалася від погромів в Україні втечею до Палестини, а в 1910-му приїхала до Парижа, щоб отримати досвід роботи в модних домах. Через помилку французького митника Хана перетворилася на Шану (саме під цим ім’ям тепер її знає світ) і почала у Франції нове життя.

Орлова відкрила для себе скульптуру майже випадково, під час візиту до майстерні знайомого митця, що вклав їй до рук глину і кинув виклик: мовляв, спробуй, якщо тобі здається, що це легко. «З того моменту, – зізнавалася Хана, – я не випускала грудки глини з рук».

Хана Орлова та "Пророк", 1911

Першою скульптурою Орлової був портрет її бабусі, яка завжди говорила онучці, що саме руки стануть її головними помічницями в житті. Хані з дитинства було приготоване місце домогосподарки, яка підробляє на життя шиттям, але з часом сім’я втратила надію, що «негарна» Хана комусь сподобається. Можливо, тому Орловій і вдалося уникнути традиційної долі своїх сестер та виїхати до Парижа.

Дама з віялом, 1920, Хана Орлова
Торс, 1912, Хана Орлова

У французькій столиці Хана пізнає небачений для жінки того часу успіх і визнання.

Її роботи з дерева, каменю, бронзи й мармуру беруть участь у салонах і виставках, їй замовляють портрети уславлених резидентів Монпарнаса: Пікассо, Модільяні, Сутіна …

Хана й сама стає однією з цих легендарних «монпарно»: у 1925-му Орлова отримує не лише французьке громадянство, але й орден Почесного легіону. Цього ж року вона задумала спорудження будинку і доручила це завдання архітектору Огюсту Перре.

Хана Орлова з сином Елі в мастерні

Втративши у 1918-му чоловіка, поета Арі Жюстмана, Хана переїжджає до нового житла разом зі своїм сином Елі. Одне з приміщень будинку – «травайуар», місце для роботи. У ньому багато світла, інструменти, прототипи й готові скульптури.

Тут Хана та її син зустріли окупацію, звідси втікали до Швейцарії, сюди ж повернулися після війни, щоб виявити розграбований будинок із розбитими роботами, деякі з яких були підвішені до стелі на колючому дроті.

У майстерні-музеї Хани Орлової в Парижі. Архитектор – Огюст Перре. Фото @Stéphane Brioland

Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.

Наталя Гузенко, авторка проекту

У «травайуарі» відразу після війни Орлова створить свою знамениту скульптуру «Повернення», але покаже її публіці лише 17 років потому. Довоєнний лаконічний стиль округлих форм зміниться на експресивний, а на самих творіннях, немов задля того, щоб переконатися, що «я єсмь», Хана залишатиме відбитки своїх пальців …

У майстерні-музеї Хани Орлової в Парижі. Архитектор – Огюст Перре. Фото @Stéphane Brioland

Після Другої світової війни слава Орлової в Європі, зачарованій абстрактним мистецтвом, іде на спад, але творчість мисткині із захопленням приймають в Ізраїлі. Роботи Хани зберігаються в багатьох музеях світу, і тепер у Парижі можна відвідати також її «травайуар».

У майстерні-музеї Хани Орлової в Парижі. Архитектор – Огюст Перре. Фото @Stéphane Brioland

У колекції майстерні є маленькі скульптури й монументальні, чоловічі й жіночі портрети-бюсти знаменитостей і невідомих, скульптури тварин і вагітних жінок – теми, яка для Хани, що була жертвою раннього клімаксу через раптову смерть чоловіка, стала однією з головних.

Сьогодні про Орлову все більше говорять у Франції, але, на жаль, її творчість поки мало відома в Україні. Можливо, завдяки цьому тексту ситуація зміниться на краще?

Мастерня-музей Хани Орлової, 7 біс, Вілла Сера, 75014, Париж.

Вперше текст було надруковано в Harper’s Bazaar Україна.

Наталя Гузенко / Наталья Гузенко
natalya@amuse-a-muse.com