13.12 «Індія у дзеркалі фотографів». П’ять запитань до Жерома Гекьєра, куратора виставки
[vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1534779786728{padding-top: 20px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]До 17 лютого 2020 року в Національному музеї східних мистецтв — Музеї Гіме у Парижі триває фотовиставка «Індія у дзеркалі фотографів». Серед експонатів чимало пейзажних робіт. Сьогодні ми нерідко знімаємо куточки природи, що нам сподобалися, але ж коли саме люди захопилися фотографуванням пейзажів? Жером Гекьєр, голова департаменту фотографії музею, переконаний, що все почалося ще в XIX столітті.
1. Як у вас виникла ідея присвятити виставку Індії та пейзажній фотографії зокрема?
Це сталося десять років тому. Музей отримав можливість купити альбом з оригінальними фотографіями Семюеля Бурна, де містилося багато світлин з архітектурою й пейзажами. Я був вражений їхньою якістю. Справа в тому, що ці фотографії не були зроблені, як зазвичай тоді велося, з топографічною метою: показати рельєф, види рослинності… У них відчувався художній погляд. Мені здалося це незвичайним.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”16898″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]
2. І саме тоді ви почали досліджувати тему виникнення пейзажної фотографії?
Ми не завжди розуміємо, яким чином у нашій свідомості пов’язані ті чи інші речі. Одного разу я зацікавився тим, як розвивалася пейзажна фотографія у XIX столітті у США. Її передвісником на початку XIX століття стала «Школа річки Гудзон». І саме завдяки її впливу виник інтерес до природи й народилася ідея створення національних парків.
Згодом художники й фотографи, найняті американським урядом, замальовували і знімали нові території. Пізніше їхні роботи були використані політиками і громадськими діячами для того, щоб привернути увагу людей до краси природи та її збереження.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”16899″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1576246233434{padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”16882″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]
А як було в Європі? У Франції існувала школа Фонтенбло. І такі художники, як Каміль Коро, їздили туди на етюди, щоби писати дику природу. До них приєднувалися й фотографи.
Державна геліографічна місія 1851 року у Франції створювала своєрідний географічний інвентар країни. І хоча все почалося зі світлин будівель, у кадр потрапляла й природа. Таким чином виник інтерес і до пейзажів.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1554916817387{padding-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column width=”1/6″][vc_single_image image=”16878″ img_size=”full” alignment=”center” onclick=”custom_link” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=”” link=”https://amuse-a-muse.com/uk/2019/04/схід-імпресіоністів/”][/vc_column][vc_column width=”5/6″][vc_column_text]Читайте также: Лучезарно. О ярком солнце в работах импрессионистов на выставке «Восток художников»
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”16900″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]
Успіх братів Біссон та їхніх фотографій Монблану обумовлений саме цим. До того ж на експозиціях художніх салонів показували не лише живопис, а й фотографію. І нарешті, не будемо забувати про європейські Всесвітні виставки, в яких брали участь американці. Таким чином, ми бачимо, що існувала загальна пейзажна течія у мистецтві.
В Індії та Китаї фотографія з’явилася раніше, ніж в інших країнах Азії. Ця технологія прийшла до них з Європи. І нам важливо було віддати належне основоположникам фотографії в Азії.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1555348942751{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”16895″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” css=”.vc_custom_1576256634048{padding-bottom: 30px !important;}”][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”16897″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]
3. У чому полягає особливість робіт Семюеля Бурна?
Бурна вважають піонером пейзажної фотографії в Індії. Він не був професійним фотографом: це самоучка, який працював у банку. Свої перші пейзажні фотознімки Бурн робив на півночі Англії. І коли побачив, що його світлини користуються певним успіхом, звільнився з банку й поїхав до Індії. Там Бурн організував своє перше ательє у маленькому, але вдало розташованому містечку: через цю місцину з прохолодним кліматом передгір’я проїжджало чимало іноземців.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”16896″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]
Коли Бурн знімав Тадж-Махал, він не задовольнявся, як фотограф-документаліст, лише чотирма сторонами будівлі, а шукав цікаві плани. Бурн і сам говорив про це у своїх листах. Він вирушав у тривалі подорожі у пошуках красивого пейзажу й був готовий чекати довгими днями моменту, коли світло падало найкращим чином.
Не забудьмо і про те, що йому необхідно було возити із собою фотолабораторію для колоїдного процесу проявлення. І коли накопичувалася достатня кількість негативів, надсилав їх до одної зі своїх студій, а сам продовжував шлях далі. Він створював пейзажні знімки, усвідомлюючи, що у живописі існує інтерес до пейзажу.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”16894″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]
4. Ви говорите, що на вашій виставці Індія споглядає своє відображення. Яке воно, на вашу думку?
Індія не завжди розуміла, яке враження справляла на європейців, як її сприймають самі індуси і який вплив вона мала на інші культури. З появою фотографії стало можливим створювати якусь мізансцену індійської культури. І фотографи цим не нехтували. Думаю, що фотографія подарувала Індії певний образ країни, який самі індуси почали культивувати й тиражувати. Це стосується, наприклад, усіх придворних фотографій або знімків заклинателів змій. Люди на цих світлинах нерідко мають стереотипні пози.
До речі, те ж саме сталося і з Японією. Фотографія з’явилася в Японії лише після 1868 року, з початком модернізації країни. Однак практично всі фотографи вибирали сюжети, пов’язані з феодальною добою. Сучасна Японія їх не цікавила.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1554836075722{padding-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.
Наталя Гузенко, авторка проекту[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”16893″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]
5. Чим, на вашу думку, сучасна пейзажна фотографія відрізняється від фотографії позаминулого століття?
Семюель Бурн, Вільям Бейкер і Джон Берк знаходилися всередині пейзажу, щоб зробити фото. Сьогодні, у добу цифрової фотографії, ми можемо створити пейзажний знімок, не виходячи з дому, на комп’ютері. Нам більше не потрібно переживати реальний досвід, щоб бути пейзажистом. Це все змінює.
Одна справа відчути на собі снігову або піщану бурю, дощ і холод, непокоїтися про те, щоб не впустити момент або не зламати колоїдні пластини, і попри ці складнощі зробити знімки. Й інша — створювати
фотографії, сидячи за комп’ютером. Я не хочу сказати, що одне краще за інше, але ставлення до пейзажу стало зовсім інакшим. Якщо ви знімаєте на природі у складних умовах, то ваші фотографії це відображають. Тут не лише фантазія того, хто створює пейзажну фотографію у цифровий спосіб.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column css=”.vc_custom_1576173753694{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”16891″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]
За часів Бурна у своїй світлині фотограф відтворював не лише те, що бачив, а й те, що сам пережив. Від його особистого досвіду залежав вибір пейзажу й те, як він кадрував свої знімки. Після довгої подорожі і всіляких перешкод фотограф переймався тим, щоб не проґавити момент, або тим, що виникнуть технічні складності: скажімо, розіб’ються пластини чи щось зламається. Звідси стрес і тиск, які неможливо відчути, моделюючи картинки за комп’ютером. І це вже зовсім інший підхід до пейзажу.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1554916817387{padding-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column width=”1/6″][vc_single_image image=”16721″ img_size=”full” alignment=”center” onclick=”custom_link” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=”” link=”https://amuse-a-muse.com/uk/2019/09/гелен-левітт/”][/vc_column][vc_column width=”5/6″][vc_column_text]Читайте також: У великому місті. Про мистецтво стріт-фотографії Гелен Левітт[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1555085034907{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]На головній світлині: Без назви. Палац Джаг Мандір на озері Пічола, 1873, Фотоательє Бурн & Шеперд, © MNAAG, Paris, RMN-Grand Palais / Musée Guimet[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]
