Хвилина з Музою. Про вплив геології на пейзажі Поля Сезанна

Наука і мистецтво переплітаються у найдивніший спосіб. Візьмемо, до прикладу, пейзажі Поля Сезанна. Натхненням художнику стали не просто кар’єри Бібемюс і гори Сент-Віктуар, а історія Землі, прихована в їхніх нашаруваннях.

В кар'єрах Бібемюс, бл. 1895, Поль Сезанн, приватна колекція
Червоний стрімчак, бл. 1895, Поль Сезанн, Museé de l'Orangerie, Париж

Одним із близьких друзів Сезанна був учений-натураліст, археолог і геолог Антуан-Фортюне Маріон, який і втаємничив живописця в секрети стратиграфії.

«Епохи природи» європейці відкрили для себе наприкінці XVIII століття. Саме з тих часів люди стали розрізняти шари в ґрунті, а починаючи з середини XIX століття, завдяки геологічним товщам і залишкам копалин, ще й визначати періоди у розвитку Землі.

Автопортрет, бл. 1875, Поль Сезанн, приватна колекція
Портрет Антуана-Фортюне Маріона, бл. 1871, Поль Сезанн, Kunstmuseum, Базель

Ця дивовижна «історія життя у Всесвіті» захопила Поля Сезанна в 1860-х роках.

Під час своїх прогулянок і бесід з Антуаном-Фортюне Маріоном художник робив замальовки в етюднику. Поруч з начерками Сезанна видно й діаграми Маріона з назвами різних стратіграм, які на той момент були лише нещодавно описані натуралістом Алсидом д’Орбіні.

Гора Сент-Віктуар, вид на кар'єри Бібемюс, 1898-1900, Поль Сезанн, Baltimore Museum of Art, Балтимор

Як бачимо, Сезанн цікавився новітніми досягненнями геології, а його гірські пейзажі не просте милування природою, а й бажання художника відобразити її «споконвічний досвід».

Кар'єр Бібемюс, бл. 1895, Поль Сезанн, Museum Folkwang, Ессен
Наталя Гузенко / Наталья Гузенко
natalya@amuse-a-muse.com

Засновниця проєкту Amuse A Muse