09.11 Хвилина з Музою. Про вплив геології на пейзажі Поля Сезанна
Наука і мистецтво переплітаються у найдивніший спосіб. Візьмемо, до прикладу, пейзажі Поля Сезанна. Натхненням художнику стали не просто кар’єри Бібемюс і гори Сент-Віктуар, а історія Землі, прихована в їхніх нашаруваннях.
Одним із близьких друзів Сезанна був учений-натураліст, археолог і геолог Антуан-Фортюне Маріон, який і втаємничив живописця в секрети стратиграфії.
«Епохи природи» європейці відкрили для себе наприкінці XVIII століття. Саме з тих часів люди стали розрізняти шари в ґрунті, а починаючи з середини XIX століття, завдяки геологічним товщам і залишкам копалин, ще й визначати періоди у розвитку Землі.
Ця дивовижна «історія життя у Всесвіті» захопила Поля Сезанна в 1860-х роках.
Під час своїх прогулянок і бесід з Антуаном-Фортюне Маріоном художник робив замальовки в етюднику. Поруч з начерками Сезанна видно й діаграми Маріона з назвами різних стратіграм, які на той момент були лише нещодавно описані натуралістом Алсидом д’Орбіні.
Як бачимо, Сезанн цікавився новітніми досягненнями геології, а його гірські пейзажі — не просте милування природою, а й бажання художника відобразити її «споконвічний досвід».
Читайте також: Карти на стіл. Про що нам розповідають гравці Поля Сезанна