Ідея «довгих картин» не нова: з ескізів, знайдених у блокнотах художника, очевидно, що він надихався сценами на давньогрецьких вазах й античних фризах. Під час подорожі в Італію в 1850-х роках Дега також познайомився з зображеннями процесій у мистецтві італійського Відродження XV століття.

Головні герої «довгих картин» Дега — балерини або жокеї, яких митець, на відміну від своїх попередників, розміщує по діагоналі. Таким чином, в його роботах виникає відчуття руху.

Художники та фотографи кінця XIX століття були захоплені ідеєю швидкості. Дега особливо цікавився хронофотографією, що демонструвала різні стадії руху.

У своїх «довгих картинах» художник грає з часом і простором: часто здається, що одна і та ж танцівниця показана в різні моменти часу і в різних місцях репетиційної зали.

Ні сюжет, ні особистості персонажів не мають великого значення. Невідомі балерини і вершники, захоплені своїми рухами, несуть нас з XIX століття у нескінченність.

Читайте також: Дега. Танок. Малюнок