Хвилина з Музою. Що змінилося у сценах догляду за собою в живопису XIX століття

«Варто зазначити, що раніше траплялося спостерігати несмак, котрий сьогодні виглядає смішно. Наприклад, звичку жінок одягатися на очах у чоловіків і навіть позувати перед художником під час свого туалету», — нарікає в «Словнику етикету» мадам де Жанлис в 1818 році.

Дама у ванні, бл. 1751, Франсуа Клуе, National Gallery of Art, Вашингтон
Туалет молодої дівчини, XVIII століття, Франсуа Ейсен

Догляд за тілом, одягання та роздягання в XIX столітті стають для європейських жінок інтимним заняттям. В кімнату тепер не допускалися не лише чоловіки, але й слуги. У 1892 році баронеса Стафф відзначала, що «під час того, як жінка чепуриться, в це святе місце не повинен заходити навіть чоловік (тим більше коханий чоловік!)».

Зіпсована дитина, 1742 або 1760-і роки, Франсуа Буше, Staatliche Kunsthalle, Карлсруе
Поднята спідниця, 1742 або 1760-і роки, Франсуа Буше, приватна колекція
Слухняний собака, 1742 або 1760-і роки, Франсуа Буше, Staatliche Kunsthalle, Карлсруе
Жінка, що дзюрить, 1742 або 1760-і роки, Франсуа Буше, приватна колекція

Починаючи з 1870-х років у квартирах заможних сімей з’являється водопровід, а з ним і перші ванні кімнати. Ритуал обмивання, що раніше означав підготовку до особливої події (від релігійної до сексуальної), втрачає свою винятковість і перетворюється на щоденну гігієнічну процедуру. І хоча не кожен міський мешканець міг дозволити собі мати окрему ванну, миття стає частиною повсякденності.

Туалет, 1889, Анрі де Тулуз-Лотрек, Musée d'Orsay, Париж
Жінка, що розчісує волосся, 1897, Владислав Слевінський, Muzeum Narodowe, Краков
Туалет, 1886, Едгар Дега, Musée d'Orsay, Париж
Перед дзеркалом, 1890, Берта Морізо, Fondation Pierre Gianadda, Мартіньї

Художники-авангардисти того часу, що прагнули зображувати реальний світ, із задоволенням додають до свого творчого репертуару сцени догляду за собою. Від їхньої пильної уваги не вислизають найменші нюанси: як виглядають різні жіночі тіла, як вони вигинаються, як жінки розчісують волосся, як піднімають руки, демонструючи пахви з волоссям, що збуджує чоловіків своєю «тваринною» природою.

Проте моделі рідко позують (а то й не позують зовсім) з метою роздмухати у спостерігача пристрасть, як це траплялося, наприклад, у XVIII столітті. Навпаки, здається, що вони не помічають присутності сторонньої людини. Подібне підглядання, втім, здатне викликати не менше бажання, ніж найочевидніша спокуса, чи не так?

Наталя Гузенко / Наталья Гузенко
natalya@amuse-a-muse.com