05.07 Пригоди «Синього вершника». Про дружбу та творчість Франца Марка й Августа Маке (IІ)

Posted at 09:10h in Живопис, Мистецтво by Наталья Гузенко

[vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1534779786728{padding-top: 20px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]Вибір синього також пояснюється тим, що в живопису цей колір довший час символізував небеса. Вершник же у Кандинського асоціювався з Георгієм Переможцем, що вражає змія, і Святим Михайлом, який вбиває дракона. Таким чином група хотіла показати, що «Синій вершник» авангарду перемагає ар’єргард, класичне бачення мистецтва з його жорсткою ієрархією жанрів.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1562158927820{padding-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column width=”1/6″][vc_single_image image=”15986″ img_size=”full” alignment=”center” onclick=”custom_link” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”5/6″][vc_column_text]Читайте також першу частину статті: Пригоди «Синього вершника». Про дружбу та творчість Франца Марка й Августа Маке[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1556305278668{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1554909879950{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”16017″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”16018″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][vc_empty_space height=”30px”][vc_single_image image=”16016″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”element_from_left” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1562140922561{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_column_text]

«Творити форми — це жити. Хіба діти, які малюють безпосередньо зі світу своїх відчуттів, не більш творчі, ніж ті, хто імітує грецькі роботи? А доісторичні люди, що створюють свої малюнки, потужні, як грім — не художники?» — Август Маке у своїй статті в альманасі «Синій вершник», 1912

У першій виставці групи «Синій вершник» брало участь 14 художників. Серед них — Роберт Делоне і Анрі Руссо. За кілька тижнів відбулася друга виставка. Там свої роботи представили Пікассо, Брак, Гончарова, Ларіонов і Малевич.

На відміну від Марка і Кандинського, що мали якісь спіритичні уявлення про мистецтво і прагнули до об’єднання художників авангарду, головним для Маке, як і для Делоне, були колір і деконструкція форм.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1556305278668{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1554909879950{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”16014″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”16010″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1562162189439{padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text css=”.vc_custom_1562251909741{padding-top: 30px !important;padding-right: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;padding-left: 30px !important;background-color: #e8e8e8 !important;}”]

Франц Марк, у статті до єдиного числа альманаху «Синій вершник», 1912 рік:

«Сьогодні мистецтво обрало напрямок, про який наші батьки не могли й мріяти. Дивлячись на нові роботи, уявляється, що ми занурилися в сон, де нам привиджується наближення вершників Апокаліпсису. Ми відчуваємо творчу напругу по всій Європі. Всюди молоді художники подають один одному знаки: погляд, потиск руки — ось все, що нам потрібно, щоб упізнати один одного!»

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_text_separator title=”На шляху до абстракції” border=”no”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1556305278668{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1554909879950{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”16003″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”16012″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

У 1912 році Марк і Маке разом відвідали Париж. Ця подорож принесла важливі зміни в їхню творчість. Художники захопилися орфізмом Роберта і Соні Делоне. На Маке вплинули чуттєвість і оптичні знахідки цього напрямку. На Марка — динамічні елементи і стилістичний синтез.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1556305278668{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column css=”.vc_custom_1554909879950{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”16004″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_column_text css=”.vc_custom_1562252245964{padding-top: 30px !important;padding-right: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;padding-left: 30px !important;background-color: #e8e8e8 !important;}”]

Франц Марк про колір, 1910 рік:

«Синій — чоловічий, аскетичний, духовний аспект. Жовтий — жіночий, ніжний, веселий і чуттєвий аспект. Червоний представляє матерію, грубу й важку. Змішавши червоний і жовтий, отримуєш помаранчевий. Таким чином надаєш пасивному жіночому кольору чуттєвої потужності, а синій, холодний і логічний, робиш ще більш чоловічим. І синій негайно встає поруч із помаранчевим. Ці кольори люблять один одного. Вони створюють сонорність свята.

Змішавши синій і жовтий, щоб отримати зелений, протистав їх червоному, кольору матерії і землі. Однак як художник я відчуваю різницю. Зеленому ніколи не заспокоїти брутальності і матеріалістичності червоного. Потрібно, щоб на допомогу зеленому прийшли синій — небо і жовтий — сонце. Вони зможуть зменшити грубу матерію до стану тиші».

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1556305278668{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1554909879950{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”16002″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”16001″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

Маке ж із часом віддалився від «Синього вершника». Митець почав цікавитися імпресіонізмом — так у його роботах з’явилися сюжети «звичайних радощів життя».

У квітні 1914 року він здійснив поїздку до Тунісу з Паулем Клеє. Пейзажі, написані там художником, продовжують тему призмової декомпозиції, розпочатої ним у 1912 році.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1556305278668{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1554909879950{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”16009″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][vc_empty_space height=”30px”][vc_single_image image=”16005″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”16008″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”element_from_left” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1562243787137{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_column_text]

«Маке не розглядав свою творчість як абстрактну. Він говорив: “Я малюю рух, те, що бачить око”. Навіть коли художник торкається до абстракції, його творчість залишається формальною, реалістичною», — Сара Імат, кураторка виставки

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.

Наталя Гузенко, авторка проекту[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1556305278668{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1554909879950{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”16007″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”16006″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

Водночас Франц Марк перебував у пошуках «іншого». Художник прагнув якогось абсолюту і ненавидів технічний прогрес.

Франц Марк у листі, опублікованому посмертно в збірнику його листів у 1920 році:

«Досить рано я усвідомив усю потворність людини. Я вважав тварин прекраснішими й чистішими. Але й там я виявив елементи каліцтва, що суперечать почуттям, тому мої зображення інстинктивно ставали все більш схематичними і абстрактними. […] Можливо, наш європейський погляд отруїв і спотворив світ. Від тварин мій інстинкт привів мене до абстракції, яку я знайшов чудовою. У ній відчуття життя сприймається в повному масштабі».

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1556305278668{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1554909879950{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”16000″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”16013″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

Стиль Марка стає ще більш абстрактним у 1913 році. На відміну від Кандинського, який бачив абстракцію як пластичну логіку, Марк вибрав заперечення і відхід від видимого світу. Нарешті, позбувшися форми, художник досяг своєї мети — чистоти ідеалу.

Однією з перших таких робіт Марка стала «Маленька композиція I», а вершиною його творчості вважається полотно «Конюшня», в якому він з’єднує абстракцію та експресіонізм.

«З одного боку — у Марка і Кандинського — ви бачите абстрактний реалізм, а з іншого — у Маке і Делоне — геометричну абстракцію, оп-арт», — Сесіль Дебре, директорка Музею Оранжері

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1561650033327{padding-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_text_separator title=” Відхід” border=”no”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1556305278668{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column css=”.vc_custom_1554909879950{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”16011″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

26 вересня 1914 року, невдовзі після початку Першої світової війни, Август Маке був убитий.

Франц Марк у некролозі Августові Маке, 1914 рік:

«Всякий, хто цікавився новим німецьким мистецтвом у ці тривожні роки, хто замислювався про його майбутнє, знав Маке. Всі, хто з ним працював, ми, його друзі, знали, яку таємницю майбутнього несла в собі ця геніальна людина. З його смертю одна з найпрекрасніших і самих зухвалих траєкторій історії німецького мистецтва грубо перервалася. Ніхто з нас не зможе її продовжити.

Ми, інші художники, знаємо, що зі зникненням його гармоній, колір у німецькому мистецтві не дорахується багатьох відтінків і буде звучати глухо. З нас усіх саме він дозволяв кольорам звучати чітко і чисто. Так само ясно і яскраво, яким був він сам».

У листі до дружини свого друга Франц Марк так висловив свій відчай: «Смерть Августа жахлива. Як я можу пережити її всередині себе і як впоратися з нею у зовнішньому світі?» За півтора роки, 4 березня 1916 року, загинув і сам Франц Марк.

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1562247066512{padding-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column width=”1/6″][vc_single_image image=”15990″ img_size=”full” alignment=”center” onclick=”custom_link” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”5/6″][vc_column_text]Читайте також: Карти на стіл. Про що нам розповідають гравці Поля Сезанна[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1558723239620{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row]

Tags:

#августмаке, #виставка, #експрeсіонізм, #живопис, #мистецтво, #париж, #синійвершник, #францмарк

Print page

Наталя Гузенко / Наталья Гузенко

natalya@amuse-a-muse.com

Засновниця проєкту Amuse A Muse

05.07 Пригоди «Синього вершника». Про дружбу та творчість Франца Марка й Августа Маке (IІ)

Related

Tags:

Наталя Гузенко / Наталья Гузенко