МУЗА ЩОСУБОТИ!

Бажаєте бути завжди в курсі нових публікацій на сайті? Підпишіться на розсилку – і Муза відвідуватиме вас щотижня.

ПІДПИСАТИСЯ

Пригоди «Синього вершника». Про дружбу та творчість Франца Марка й Августа Маке (І)

28.06.2019

Лише чотири роки — з 1910-го по 1914-й — знадобилося Францу Марку й Августу Маке, щоби вплинути на європейське мистецтво. Художники з об’єднання експресіоністів «Синій вершник» пішли з життя під час Першої світової війни: 27-річний Маке загинув у 1914-му в Шампані, а 36-річний Марк у 1916-му недалеко від Вердена.

Портрети Франца Марка (1913) й Августа Маке (1903) на виставці в Музеї Оранжері

Коли дивишся на фотографії цих двох друзів, повних сил молодих чоловіків, на виставці «Пригоди “Синього вершника”: Франц Марк і Август Маке» в Музеї Оранжері, на думку приходять слова директора музею Сесіль Дебре про те, що їхні таланти не встигли зазвучати на повну силу.

«Сьогодні ми добре знайомі з роботами Василя Кандинського і Пауля Клеє, оскільки вони вижили, а життя Марка й Маке були унесені війною», — Сесіль Дебре, директорка Музею Оранжері

Зустріч
Зелений етюд, 1908, Франц Марк, Kunsthalle Mannheim, Мангайм
Білизна на вітрі, 1906, Франц Марк, Museum Folkwang, Ессен
Наш квітучий сад, 1911, Август Маке, Hamburger Kunsthalle, Гамбург
Лісовий потік, 1910, Август Маке, Eskenazi Museum of Art - Indiana University, Блумінгтон

У Франца Марка й Августа Маке, на перший погляд, було небагато спільного. Передовсім, їх розділяла семирічна різниця у віці. Марк навчався в Мюнхенській школі образотворчих мистецтв, на той час — центрі символізму в живописі. Маке отримав освіту в Дюссельдорфській школі ужиткових мистецтв і був схильний до впливу ар-нуво та японізму.

«Приватна виставка Дюран-Рюеля: Клод Моне, Піссаро, Буден. Подія для мене. Гадаю, вона стала вирішальною для моєї творчості», — запис Франца Марка в щоденнику під час першого візиту до Парижу, 1903

До зустрічі у січні 1910 року обидва побували в Парижі. Марка вразили роботи постімпресіоністів Ван Гога і Гогена, а Маке — Сезанна.

Білий глечик, квіти та фрукти, 1910, Август Маке, Franz Marc Museum
Солом'яна ваза, цукорниця та яблуки, 1890-1893, Поль Сезанн, Musée de l’Orangerie, Париж

Для того, щоб символічно відобразити ліризм природи, Марк об’єктом своєї творчості обрав тварин.

«Не бачу кращого за живопис способу зробити своє мистецтво анімалістичним. Для таких художників, як Ван Гог і Сіньяк, усе анімалістичне: повітря, човен, що пливе по воді, але головне — сам живопис», — Франц Марк, 1910

Собака на снігу, 1911, Франц Марк, Städel Museum, Франкфурт-на-Майні

Маке віддавав перевагу кольору, його підхід у живопису був більш натуралістичним і раціональним.

«Мій порятунок — у пошуку чистого кольору. Минулого тижня намагався змішувати кольори, зовсім не замислюючись про якийсь конкретний об’єкт», — Август Маке в листі до Роберта Делоне, 1907

Іграшки маленького Вальтера, 1912, Август Маке, Städel Museum, Франкфурт-на-Майні
Лютнистка, 1910, Август Маке, Centre Pompidou, Париж
Картина для дітей, або Кіт за деревом, 1911, Франц Маке, приватна колекція
Кінь на фоні пейзажу, 1910, Франц Марк, Museum Folkwang, Ессен

Незважаючи на ці відмінності, Франц Марк і Август Маке стали друзями «з першого погляду» і вплинули на творчість один одного.

Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.

Наталя Гузенко, авторка проекту

Портрет Франца Марка, 1910, Август Маке, Staatlichen Museen, Берлін
Блазень, автопортрет-карикатура, 1913, Август Маке, Kunstsammlungen, Хемніц

«Марк темний і схильний до містики. У Маке бачення мистецтва менш духовне. А втім, коли ви дивитеся на їхні роботи, в них є багато спільного», — Сара Імат, кураторка виставки

Синій вершник
Мурнау, вулиця з упряжкою, 1909, Василь Кандинський, Neue Gallery, Нью-Йорк
Церква Святої Марії у Бонні, будинки та один димар, 1911, Франц Марк, Kunstmuseum, Бонн

У 1911 році Марк і Маке познайомилися з Василем Кандинським. Художники вирішили видавати альманах «Синій вершник», в якому спробували об’єднати такі авангардні течії доби, як експресіонізм, футуризм і кубізм.

Василь Кандинський про альманах «Синій вершник» у листі до Франца Марка, 1911 рік:

«Зараз я працюю над новим проектом — альманахом, в якому будуть статті, колонки та репродукції. Це дзеркало відобразить зв’язок минулого з майбутнім. Поруч із твором єгипетського мистецтва ми розташуємо малюнки дітей, китайську роботу розмістимо поруч із “Митником” Руссо, а зразок наївного мистецтва — поряд із картиною Пікассо. Згодом ми залучимо письменників і музикантів».

Кандинський і Марк, за словами кураторки виставки Сари Імат, прагнули до створення Гезамкунстверка, «універсального мистецького твору», — ідеї, надто дорогої німецькій філософії та живопису з моменту її появи в період романтизму. Світ побачив лише один номер альманаху «Синій вершник», що вийшов у травні 1912 року.

«До ідеї назви “Синій вершник” ми з Марком дійшли за чашкою кави. […] Ми обидва любили синій. Марк — коней, я — вершників», — Василь Кандинський

На головній світлині: Сині коні, 1911, Франц Марк, Walker Art Center, Міннеаполіс

Наталья Гузенко

Засновниця проєкту Amuse A Muse

Цей сайт використовує файли кукіз.

Більше інформації