Бажаєте бути завжди в курсі нових публікацій на сайті? Підпишіться на розсилку – і Муза відвідуватиме вас щотижня.
Темношкірі моделі доволі часто з’являлися на полотнах відомих художників. Втім до недавнього часу ми нічого не знали про те, ким вони були, а проте імена моделей-європейок нам майже завжди відомі. Виставка «Темношкіра модель. Від Жеріко до Матісса» у Музеї Орсе присвячена саме цій прихованій історії мистецтва.
Аби повернути імена «невидимим» учасницям полотен, куратори переглянули твори мистецтва, написані художниками і виготовлені скульпторами упродовж понад 200 років.
Одне з таких імен належить темношкірій моделі, яка позувала для «Олімпії» Едуарда Мане. У 1865 році, коли художник представив картину на Паризькому салоні, поява на полотні звичайнісінької оголеної жінки призвела до скандалу. У центрі уваги критиків опинилася білошкіра куртизанка, для образу якої позувала улюблена натурниця художника Вікторина Мьоран.
Темношкіра служниця залишилася в тіні – хіба що вона стала героїнею кількох карикатур. Цю ``невидимість`` можна пояснити тим, що Мане приписав їй традиційну роль служниці, що принесла своїй пані квіти. Подібне зображення відповідало аристократичним ідеалам того часу», – Ізольда Плюдемаше, головний куратор Музею Орсе.
Роль темношкірої служниці на полотні Мане у тому, аби підкреслити «високий» статус своєї господині в колоніальному суспільстві. Не варто забувати, нагадує мадам Плюдемаше, і про те, що в своїй роботі художник використовував протиставлення, характерне орієнталістам: контраст кольору й еротичний підтекст при зображенні білого і чорного жіночих тіл.
Втім замість помістити своїх героїнь в екзотичний гарем або хаммам, як зазвичай вчиняли орієнталісти, живописець переніс їх у сучасний йому «аморальний» Париж.
Ким же була ця «служниця»? Про її ім'я вдалося дізнатися після ретельного вивчення нотатника художника. У 1862 році Мане пише: «Лаура, неймовірно красива чорношкіра жінка, будинок 11, вулиця Вінтіміль, 4-й поверх».
Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.
Наталя Гузенко, авторка проекту
На підтвердження цього запису куратори виставки знайшли інформацію про Лауру і в кадастрових архівах будівлі. Відомо, що у другій половині XIX століття у ньому були розташовані чотири магазини та 48 крихітних помешкання, які знімали робочі, прачки, швачки і продавщиці з крамниць. Лаура платила за своє житло 200 франків, а це означає, що її квартира була більше ніж скромною.
У 1863 році Мане написав портрет Лаури, який пізніше подарував своїй учениці Єві Гонзалес. Замість імені моделі вказано безлике «Негритянка». Сьогодні чимало музеїв перейменовують роботи з подібними неполіткоректними назвами. На виставці в Музеї Орсе, приміром, на табличках біля картин вказані обидва варіанти: первинний і новий.
Будемо сподіватися, що незабаром портрет Лаури знайде ім’я «неймовірно красивої темношкірої жінки».
Читайте також: 50 нюансів ню: Едуард Мане супроти Олександра Кабанеля
Цей сайт використовує файли кукіз.
Більше інформації
