«Це маленький Ісус зі своєю англійською гувернанткою», – іронічно зауважив Едгар Дега, коли побачив картину своєї подруги Мері Кассат «Мати й дитя (Овальне дзеркало)».
Бажаєте бути завжди в курсі нових публікацій на сайті? Підпишіться на розсилку – і Муза відвідуватиме вас щотижня.
«Це маленький Ісус зі своєю англійською гувернанткою», – іронічно зауважив Едгар Дега, коли побачив картину своєї подруги Мері Кассат «Мати й дитя (Овальне дзеркало)».
Справді, передостаннє десятиріччя XIX століття (1881–1891) принесло американській імпресіоністці славу «фахівця із сучасних Мадонн».
Цікаво, що тогочасний світ мистецтва захопився символізмом, серійним зображенням одного й того ж сюжету, а також офортами та гравюрами, виконаними за допомогою техніки сухої голки.
Символізм припускав передачу через образи деяких духовних послань. Серії картин з’явилися й у Клода Моне (згадаємо його копиці сіна), й у Едгара Дега (його балерини). А створення офортів і гравюр захопило Вістлера, Піссаро, Гогена, Мане і знову ж таки Дега.
Всі ці тенденції не залишили байдужою й Кассат, яка на рівних з чоловіками брала участь у виставках художників-граверів, що користувалися великим успіхом у Парижі та Нью-Йорку.
Вже тоді серед робіт художниці значну частину посідала тема материнства. Свої творіння Кассат виконувала також в олії й пастелі.
Деякі критики вважали, що «ніхто не може зобразити мати й дитя так, як жінка», однак цей сюжет був доволі популярним серед художників-чоловіків і з’являвся, наприклад, на полотнах Моріса Дені та Ежена Каррьера.
Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.
Наталя Гузенко, авторка проекту
Незважаючи на приголомшливий успіх робіт Кассат, їй дорікали, що вона писала «негарних жінок у цікавому одязі й немовлят без нього».
Наприкінці 1890-х художниця під впливом старих майстрів, й особливо Корреджо і Рубенса, змінила свій стиль. У тому, що стосується теми материнства, вона вважала себе спадкоємицею метрів, що надала давній темі сучасне звучання.
Ці зміни одразу відзначили критики: «Кассат поступилася смакам публіки і перестала вибирати персонажів, що вражали своєю простотою».
Особливо Мері вдавалося передавати відтінки й фактуру шкіри немовлят. Автори каталогу виставки «Мері Кассат. Американський імпресіонізм у Парижі» в Музеї Жакмар-Андре пишуть, що Кассат любила згадувати, як одна з її подруг вигукнула: «Це справжнісіньке немовля!» Для Кассат не могло бути кращого компліменту.
На головній світлині: «Жінка з малюком перед столиком с тазом для вмивання та глечиком» (фрагмент), бл. 1893, Мері Кассат, Musée d’Orsay, Париж
Цей сайт використовує файли кукіз.
Більше інформації
