23.11 Напередодні революції. Яка робота Пабло Пікассо стала передвісткою кубізму?

[vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1534779786728{padding-top: 20px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]Шукати витоки усякого явища – захопливе заняття. Ось і на виставці «Кубізм» у Центрі Помпіду куратори розповідають про те, як вплинула на Пабло Пікассо і Жоржа Брака творчість Поля Сезанна та Поля Гогена, а також яке значення для молодих художників мало знайомство з «примітивним» африканським мистецтвом.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1542383020810{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”13153″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”13152″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1591631416632{margin-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

Тлумачте природу за допомогою циліндра, сфери, конуса», – Поль Сезанн.

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Коли гіди паризьких музеїв бажають продемонструвати геометрію у роботах Сезанна, вони часто за приклад беруть портрети останніх десятиліть творчості художника. Пікассо називав Сезанна не інакше як «батьком нас усіх».[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column css=”.vc_custom_1542383020810{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”13151″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1591631416632{margin-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

Важливу роль в історії кубізму, що вийшов за межі живопису і використовував техніки колажу, скульптурних структур й асамбляжу, зіграв також Поль Гоген.

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]У 1906 році в Парижі пройшла ретроспектива метра, що, як ми знаємо, тікав від західної цивілізації у пошуках «дикого й примітивного».

Він першим серед європейських майстрів своєї доби повернувся до роботи з деревом. Його поліхромні творіння з перекрученими пропорціями, характерними для «наївної» творчості, підтверджували думку їхнього автора про те, що західне класичне мистецтво вичерпало себе.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1542383020810{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”13150″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”13149″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Того ж 1906 року Пікассо знайомиться з іберійськими скульптурами: спочатку в Луврі, а згодом і перебуваючи у каталонському Госолі.

У 1907 році Пікассо і Брак відвідують паризький Музей етнографії, де, як і багато інших художників того часу, відкривають для себе мистецтво народів Африки.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”13148″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Франсуаза Жіло у книзі «Живучи з Пікассо» (1964) цитує такі слова живописця: «Коли я вперше побував у Музеї Трокадеро […], то змусив себе залишитися, аби вивчити маски та всі оті предмети, що їх люди виконали в якомусь магічному дизайні.

Ці предмети стали посередниками між людьми й невідомими ворожими силами, котрі їх оточують. Таким чином люди намагалися подолати свій страх, надавши йому колір і форму. І тоді я зрозумів, що саме це і є сенсом живопису.

Живопис – не естетичний процес; це магія, яка стоїть між ворожим Всесвітом і нами; це спосіб отримати владу, нав’язати форму як нашим страхам, так і нашим бажанням. У той день, коли це зрозумів, я знав, що знайшов свій шлях».[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1542383020810{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”13147″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”13146″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1591631416632{margin-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

Першими роботами, що були названі кубістськими, вважаються пейзажі з видами на Естак Брака і пейзажі рю де Буа пензля Пікассо.

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]У них є притлумлені, напівпрозорі кольори, схематичні композиції й відсутня перспектива. Анрі Матісс назвав ці роботи «кубиками».

Побачивши пейзажі Брака, виставлені 1908 року в галереї Даніеля Анрі Канвейлера, арт-критик Луї Воксель пише таке: «Месьє Брак зневажає форму, зводячи все – місця, персонажів і будинки – до геометричних схем, до кубів». Так Воксель подарував світові ідею назви нової течії.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1542383020810{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”13143″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”13145″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Десятиліття існування кубізму (1907–1917), як відомо, прийнято відраховувати від «Авіньйонських дівиць» Пабло Пікассо і роботи Жоржа Брака «Велика оголена». Однак до будь-якої революції призводить еволюція. Яка ж робота може вважатися передвісткою кубізму? Відповідь, звичайно ж, знайшлася на виставці у Помпіду.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348146410{padding-top: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.

Наталя Гузенко, авторка проекту[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1536348033540{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1542383020810{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”13144″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”13141″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Для «Портрета Гертруди Стайн» Пабло Пікассо змусив свою модель, американську письменницю і меценатку, позувати 90 разів! Почавши роботу 1905 року, художник закінчив писати портрет у 1906-му – примітно, що за відсутності Стайн і вже після повернення з Госоля.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1591631376469{margin-top: 30px !important;margin-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

В особі Стайн на портреті пензля Пікассо не складно відшукати риси іберійських і романських скульптур. Куратори виставки «Кубізм» переконані, що не обійшлося й без впливу Поля Сезанна, Жана Огюста Домініка Енгра і Ганса Гольбейна Молодшого.

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Саме ця картина ознаменувала кінець рожевого (і вохристого) періоду Пікассо і стала «матір’ю» кубістських полотен художника.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1542387062036{padding-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Читайте також: Мері Кассат та Едгар Дега. Все, що вам потрібно знати про суперпару імпресіонізму[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1540392269291{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row]