Напередодні революції. Яка робота Пабло Пікассо стала передвісткою кубізму?

Шукати витоки усякого явища – захопливе заняття. Ось і на виставці «Кубізм» у Центрі Помпіду куратори розповідають про те, як вплинула на Пабло Пікассо і Жоржа Брака творчість Поля Сезанна та Поля Гогена, а також яке значення для молодих художників мало знайомство з «примітивним» африканським мистецтвом.

Жінка з кавником, Поль Сезанн, 1890-1895, Musée d'Orsay, Париж
Портрет Амбруаза Воллара, Поль Сезанн, 1899, Petit Palais, Musée des Beaux-Arts de la Ville de Paris, Париж

«Тлумачте природу за допомогою циліндра, сфери, конуса», – Поль Сезанн.

Коли гіди паризьких музеїв бажають продемонструвати геометрію у роботах Сезанна, вони часто за приклад беруть портрети останніх десятиліть творчості художника. Пікассо називав Сезанна не інакше як «батьком нас усіх».

Будьте загадковими, Поль Гоген, 1890, Musée d'Orsay, Париж

Важливу роль в історії кубізму, що вийшов за межі живопису і використовував техніки колажу, скульптурних структур й асамбляжу, зіграв також Поль Гоген.

У 1906 році в Парижі пройшла ретроспектива метра, що, як ми знаємо, тікав від західної цивілізації у пошуках «дикого й примітивного».

Він першим серед європейських майстрів своєї доби повернувся до роботи з деревом. Його поліхромні творіння з перекрученими пропорціями, характерними для «наївної» творчості, підтверджували думку їхнього автора про те, що західне класичне мистецтво вичерпало себе.

Овірі, Поль Гоген, 1894, Musée d'Orsay, Париж
Чоловіча голова, іберійська статуя, III ст. до н.е., Musée archéologie nationale, Сен-Жермен-ан-Ле

Того ж 1906 року Пікассо знайомиться з іберійськими скульптурами: спочатку в Луврі, а згодом і перебуваючи у каталонському Госолі.

У 1907 році Пікассо і Брак відвідують паризький Музей етнографії, де, як і багато інших художників того часу, відкривають для себе мистецтво народів Африки.

Африканські маски на виставці "Кубізм" у Центрі Помпіду

Франсуаза Гіло у книзі «Живучи з Пікассо» (1964) цитує такі слова живописця: «Коли я вперше побував у Музеї Трокадеро […], то змусив себе залишитися, аби вивчити маски та всі оті предмети, що їх люди виконали в якомусь магічному дизайні.

Ці предмети стали посередниками між людьми й невідомими ворожими силами, котрі їх оточують. Таким чином люди намагалися подолати свій страх, надавши йому колір і форму. І тоді я зрозумів, що саме це і є сенсом живопису.

Живопис не естетичний процес; це магія, яка стоїть між ворожим Всесвітом і нами; це спосіб отримати владу, нав’язати форму як нашим страхам, так і нашим бажанням. У той день, коли це зрозумів, я знав, що знайшов свій шлях».

Віадук в Естаці, Жорж Брак, початок 1908, Métropole Musée d'art moderne, d'art contemporain et d'art brut, Лілль
Рю де Буа, Пабло Пікассо, 1908

Першими роботами, що були названі кубістськими, вважаються пейзажі з видами на Естак Брака і пейзажі рю де Буа пензля Пікассо.

У них є притлумлені, напівпрозорі кольори, схематичні композиції й відсутня перспектива. Анрі Матісс назвав ці роботи «кубиками».

Побачивши пейзажі Брака, виставлені 1908 року в галереї Даніеля Анрі Канвейлера, арт-критик Луї Воксель пише таке: «Месьє Брак зневажає форму, зводячи все – місця, персонажів і будинки – до геометричних схем, до кубів». Так Воксель подарував світові ідею назви нової течії.

Велика оголена, Жорж Брак, зима 1907 - червень 1908, Centre Pompidou, Париж
Авіньйонські дівиці, Пабло Пікассо, 1907, MoMA, Нью-Йорк

Десятиліття існування кубізму (1907–1917), як відомо, прийнято відраховувати від «Авіньйонських дівиць» Пабло Пікассо і роботи Жоржа Брака «Велика оголена». Однак до будь-якої революції призводить еволюція. Яка ж робота може вважатися передвісткою кубізму? Відповідь, звичайно ж, знайшлася на виставці у Помпіду.

Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.

Наталя Гузенко, авторка проекту

Портрет Гертруди Стайн, Пабло Пікассо, 1905-1906, Metropolitan Museum of Art, Нью-Йорк
Портрет Гертруди Стайн (фрагмент), Пабло Пікассо, 1905-1906, Metropolitan Museum of Art, Нью-Йорк

Для «Портрета Гертруди Стайн» Пабло Пікассо змусив свою модель, американську письменницю і меценатку, позувати 90 разів! Почавши роботу 1905 року, художник закінчив писати портрет у 1906-му примітно, що за відсутності Стайн і вже після повернення з Госоля.

В особі Стайн на портреті пензля Пікассо не складно відшукати риси іберійських і романських скульптур. Куратори виставки «Кубізм» переконані, що не обійшлося й без впливу Поля Сезанна, Жана Огюста Домініка Енгра і Ганса Гольбейна Молодшого.

Саме ця картина ознаменувала кінець рожевого (і вохристого) періоду Пікассо і стала «матір’ю» кубістських полотен художника.

Наталя Гузенко / Наталья Гузенко
natalya@amuse-a-muse.com