На знаменитому портреті пензля Гіацинта Ріґо Людовик XIV постає в зеніті своєї слави. Художник зробив все, щоб стерти сліди часу, які не мали бути помітними на тілі короля-сонця.
Бажаєте бути завжди в курсі нових публікацій на сайті? Підпишіться на розсилку – і Муза відвідуватиме вас щотижня.
На знаменитому портреті пензля Гіацинта Ріґо Людовик XIV постає в зеніті своєї слави. Художник зробив все, щоб стерти сліди часу, які не мали бути помітними на тілі короля-сонця.
У 63-річного Людовика ноги молодої людини, на голові – пишна перука, що приховує поріділе волосся, на обличчі практично немає зморшок. І тільки вузькі, запалі губи вказують на беззубий рот.
Мистецтвознавці щиро дивуються з того, що Ріґо дозволив собі залишити подібний елемент реалізму!
Проблеми з зубами монарха були відомі далеко за межами Версаля. Любитель солодкого, Людовик не відмовляв собі в «великій кількості конфітюрів, які він їв на десерт і якими ласував між прийманнями їжі».
Побачити зв’язок між нерозумним споживанням цукру та зіпсованими зубами в той час не могли навіть придворні медики: беззубий або з пошкодженими карієсом зубами рот для дорослої людини вважався біологічною неминучістю.
У XVI столітті цукор, який раніше в Європі застосовували в медичних цілях (і в малих дозах) як тонізуючий засіб, стає бажаним «гостем» на столах аристократів. Знать страждала від проблем із зубами набагато частіше, ніж бідне населення, для якого цукрова розкіш була не по кишені.
Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.
Наталя Гузенко, авторка проекту
Єдиним ефективним засобом проти зубного болю було видалення зуба.
Однак лікарі вважали це заняття нижче своєї гідності. Висмикуванням зубів займалися люди, які не мали жодної медичної освіти (наприклад, ковалі), а саме дійство відбувалося на міських площах. Збереглися записи про те, що паризькі вулиці були сповнені криків людей, яким виривали зуби.
1685 року Перший терапевт Людовика запросив такого висмикувача зубів для видалення зубів з правого верхнього боку монаршого рота. Однак висмикувач разом з зубами вирвав і частину щелепи правителя.
Для Людовика почався жахливий період, коли через дірку, що утворилася, король не міг нормально харчуватися, а рідка їжа «била фонтаном через ніс».
Нарешті, Перший хірург запропонував монарху операцію, яка нагадувала тортури: без наркозу перекрити отвір розпеченою залізною пластиною. Страждаючий Людовик погодився та попросив хірурга ставитися до нього під час операції, як до простолюдина, тобто не шкодувати.
Тепер кожного разу, коли я дивлюся на портрет Людовика Гіацинта Ріго, думаю не про те, як помпезно виглядає король-сонце, а про те, як стоїчно ця людина перенесла нестерпний біль під час операції. А ще про те, який же шкідливий цукор і як прекрасно, що з лікуванням зубів у наш час все геть по-іншому.
Читайте також: Нижче пояса: коротка історія гульфика в моді та мистецтві
Продовження теми (книга англійською): Революція посмішки в Парижі XVIII століття, Колін Джонс
Цей сайт використовує файли кукіз.
Більше інформації
