Читайте також першу частину статті До Вермеєра: Сабіна фон Спранг про прабатьків жанрового живопису (I)

Народжений близько 1450 року в родині шанованого художника та одружений на заможній спадкоємиці, Босх жив небідно. До того ж художник, як раніше його батько й дід, був членом братства Богоматері. Як ви розумієте, все це не має нічого спільного з образом божевільного й сектанта, що намагалися створити майстру деякі мистецтвознавці.

А проте немає сумніву, що незвичайні композиції в роботах Босха мали велике значення для розвитку жанрового живопису.

Серед різноманітних джерел натхнення художника особливе місце мали німецькі гравюри: Босх часто використовував їхні сюжети, нехай і не з розважальною метою.

Так, робота Босха «Паломник» («Блудний син») нерозривно пов’язана з гравюрою Майстра E. S. (її ми бачили в першій частині).

Навіть птах у клітці означає ні що інше, як злягання.

«Паломник» – не окрема картина, як нам уявлялося довший час. Ця робота була розміщена на зовнішній віконниці триптиха, тому вона виконана гризайлем.

Тут присутні знайомі нам «гравюрні» персонажі: блазень у «Човні дурнів» і пара, що обіймається у наметі, в «Алегорії ненажерливості й хтивості», написана вже у відомій нам традиції зображення домів розпусти.

У «Смерті користолюбця» ми бачимо, що помираючий бажає золота, а не порятунку, на який йому вказує янгол.

До речі, варто зауважити, що свою назву «Човен дурнів» отримав лише у XIX столітті через однойменну поему Себастьяна Брандта, написану наприкінці XV століття.

Усі згадані роботи є частиною завівтарної картини, присвяченої смертним гріхам.

Подібний погляд на життя, популярний У Середні віки й за часів Ренесансу, означав також, що дорога того, хто йде, повна небезпек і спокус. Звідси й бордель як метафора на картинах у Босха.

Зверніть увагу на те, що у подорожнього перев’язана гомілка. Очевидно, його вкусив собака, що ступає слід-у-слід. У Босха собака, заклятий ворог мандрівників, означає глузування – через погану репутацію паломників.

Присутність сови, символу дурості й сліпоти в християнстві, означає, що торговець врешті-решт зробить хибний вибір.

Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.

Наталя Гузенко, авторка проекту

Християнський образ людини на роздоріжжі повторюється у Босха і в роботі на зовнішніх стулках триптиха «Віз із сіном», написаній за десять років по тому.

Ліва й права частини триптиха зображують первородний гріх і пекло, в той час як середня – смертні гріхи у вигляді ілюстрації голландської приказки «Світ – це копиця сіна: кожен хапає, скільки зможе».

Паломник на зовнішніх стулках проходить повз сцену пограбування, котрого, як він вважає, йому вдалося уникнути, і повз селян, що танцюють і бавляться, – ще одного сюжету, «позиченого» Босхом у німецьких гравюр. Утім кістки на передньому плані й шибениця на задньому нагадують, що смерть зовсім поруч.

Те саме можна сказати також про картину майстерні Босха «Сім смертних гріхів та чотири останні речі». Бурлескні сцени в ній показують непривабливу поведінку сучасників художника.

Поки ця особливість, не знайшла пояснення. Можливо, таким чином створювалося відчуття різниці у часі, що давало можливість отримати сатиричний ефект, або, навпаки, підкреслювався універсальний характер такої поведінки.

Ця тенденція з’являється в багатьох жанрових картинах XVI століття, і схоже, що Босх поклав їй початок.

Читайте також: Гола правда. Що хотів сказати про полуницю Ієронім Босх?

Роботи Ієроніма Босха мали величезний вплив на творчість Пітера Брейгеля Старшого. Однак до того як дізнатися більше про Брейгеля, в наступній частині ми поговоримо ще про двох родоначальників жанрового живопису – Лукаса ван Лейдена і Квентіна Массейса.

Читайте також Єва з Отену. Чим же вона гарна?