02.08 До Вермеєра: Сабіна фон Спранг про прабатьків жанрового живопису (II)
ВІєроніма Босха, одного з трьох піонерів жанрового живопису, побутові теми мають моралізаторський характер.
Читайте також першу частину статті До Вермеєра: Сабіна фон Спранг про прабатьків жанрового живопису (I)
Народжений близько 1450 року в родині шанованого художника та одружений на заможній спадкоємиці, Босх жив небідно. До того ж художник, як раніше його батько й дід, був членом братства Богоматері. Як ви розумієте, все це не має нічого спільного з образом божевільного й сектанта, що намагалися створити майстру деякі мистецтвознавці.
У Босха немає жанрових робіт у чистому вигляді. Більшою мірою йдеться про завершені алегоричні композиції, в яких художник зображує сцени з життя.
А проте немає сумніву, що незвичайні композиції в роботах Босха мали велике значення для розвитку жанрового живопису.
Серед різноманітних джерел натхнення художника особливе місце мали німецькі гравюри: Босх часто використовував їхні сюжети, нехай і не з розважальною метою.
Так, робота Босха «Паломник» («Блудний син») нерозривно пов’язана з гравюрою Майстра E. S. (її ми бачили в першій частині).
Персонаж Босха вельми нагадує торговця у Майстра E. S. Символи «деградації» очевидні: це й похилена віконниця борделя, і чоловік, що справляє малу нужду, і пара, що обіймається на порозі.
Навіть птах у клітці означає ні що інше, як злягання.
«Паломник» – не окрема картина, як нам уявлялося довший час. Ця робота була розміщена на зовнішній віконниці триптиха, тому вона виконана гризайлем.
Самий триптих сьогодні втрачено, але всередині на віконницях (це з’ясувалося під час реставрації 2014 року) були написані такі відомі твори Босха, як «Човен дурнів», «Алегорія ненажерливості й хтивості» та «Смерть користолюбця».
Тут присутні знайомі нам «гравюрні» персонажі: блазень у «Човні дурнів» і пара, що обіймається у наметі, в «Алегорії ненажерливості й хтивості», написана вже у відомій нам традиції зображення домів розпусти.
У «Смерті користолюбця» ми бачимо, що помираючий бажає золота, а не порятунку, на який йому вказує янгол.
До речі, варто зауважити, що свою назву «Човен дурнів» отримав лише у XIX столітті через однойменну поему Себастьяна Брандта, написану наприкінці XV століття.
Усі згадані роботи є частиною завівтарної картини, присвяченої смертним гріхам.
У цьому контексті зовнішнє панно з паломником можна інтерпретувати як шлях, що всі ми повинні пройти, аби потрапити в Божий дім, у вічність.
Подібний погляд на життя, популярний У Середні віки й за часів Ренесансу, означав також, що дорога того, хто йде, повна небезпек і спокус. Звідси й бордель як метафора на картинах у Босха.
На відміну від странника Майстра E. S., який вже переступив поріг борделю, персонаж Босха, хоча й охоплений сумнівом, але продовжує йти далі.
Зверніть увагу на те, що у подорожнього перев’язана гомілка. Очевидно, його вкусив собака, що ступає слід-у-слід. У Босха собака, заклятий ворог мандрівників, означає глузування – через погану репутацію паломників.
Присутність сови, символу дурості й сліпоти в християнстві, означає, що торговець врешті-решт зробить хибний вибір.
Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.
Наталя Гузенко, авторка проекту
Християнський образ людини на роздоріжжі повторюється у Босха і в роботі на зовнішніх стулках триптиха «Віз із сіном», написаній за десять років по тому.
Ліва й права частини триптиха зображують первородний гріх і пекло, в той час як середня – смертні гріхи у вигляді ілюстрації голландської приказки «Світ – це копиця сіна: кожен хапає, скільки зможе».
Паломник на зовнішніх стулках проходить повз сцену пограбування, котрого, як він вважає, йому вдалося уникнути, і повз селян, що танцюють і бавляться, – ще одного сюжету, «позиченого» Босхом у німецьких гравюр. Утім кістки на передньому плані й шибениця на задньому нагадують, що смерть зовсім поруч.
Босх залишає у своїх роботах глузливий тон німецьких гравюр, але, обравши християнські теми, додає питання морального характеру, яких у гравюрах не було.
Те саме можна сказати також про картину майстерні Босха «Сім смертних гріхів та чотири останні речі». Бурлескні сцени в ній показують непривабливу поведінку сучасників художника.
Варто відзначити, попри те, що ця робота написана на початку XVI століття, одяг на героях відповідає моді початку XV.
Поки ця особливість, не знайшла пояснення. Можливо, таким чином створювалося відчуття різниці у часі, що давало можливість отримати сатиричний ефект, або, навпаки, підкреслювався універсальний характер такої поведінки.
Ця тенденція з’являється в багатьох жанрових картинах XVI століття, і схоже, що Босх поклав їй початок.
Читайте також: Гола правда. Що хотів сказати про полуницю Ієронім Босх?
Роботи Ієроніма Босха мали величезний вплив на творчість Пітера Брейгеля Старшого. Однак до того як дізнатися більше про Брейгеля, в наступній частині ми поговоримо ще про двох родоначальників жанрового живопису – Лукаса ван Лейдена і Квентіна Массейса.
Читайте також Єва з Отену. Чим же вона гарна?
