13.06 Жах і страждання. Хто надихнув Едварда Мунка та Поля Гогена?
Що спільного у «Крику»(1893) Едварда Мунка та «Бретонської Єви»(1889) Поля Гогена? Мистецтвознавці вважають, що художники створили свої роботи під впливом мумії воїна Чачапоя, котру вони побачили в Музеї людини або ж під час Всесвітньої виставки в Парижі в 1889 році.
У Гогена образи, що нагадують перуанську мумію, з’являються й на інших полотнах.
Наприклад, у «Житті та смерті» та «Бретонській Єві ІІ». Зберігся навіть альбом художника з ескізами мумії.
Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.
Наталя Гузенко, авторка проекту
Проте з «Криком» не все так ясно. Відомо, що 1889 року Мунк жив в Парижі, а його роботи були представлені на Всесвітній виставці у павільйоні Норвегії. Митець також відвідав експозицію Гогена в кафе Вольпіні та був знайомий з «Євами» та його іншими «нещасними фігурами», що зображали душевні страждання.
Цікаво, що сам Мунк не згадував про мумію та примітивні культури як про джерело натхнення для «Крику».
Художник говорив лише про екзистенціальний жах та про те, як під час однієї прогулянки його вразило криваво-червоне небо: «Повсюди була кров і язики полум’я над синьо-чорним фйордом і містом. […] Я, тремтячи від жаху, стояв і відчував безкінечне голосіння природи».