18.05 Чим є наше життя? Театр та реальність у стінах нормандського шато Бомле
Шато Бомле опинилося у добрих руках. Замок, що занепав, обрав для своєї резиденції Ален Жермен, знаний сценограф і художник з костюмів Паризької національної опери, актор і романіст. Сьогодні, до слова, театральні костюми, створені Жерменом, що відійшов від справ, зберігаються у Бібліотеці-музеї Паризької опери.
Проте придбання шато додало Жермену справ, щоправда, іншого штибу: ремонт внутрішніх приміщень, облагородження величезного парку й облаштування саду.
З 1946 року замок XVII століття і парк із 500-літніми каштанами та 300-літньою липовою алеєю зараховані до пам’яток історичної спадщини Франції, а відтак будь-яка реновація потребує дорогих фахівців.
1632 року шато у стилі Людовика XIII збудували на місці старої фортеці XI століття, стіни якої можна ще й тепер бачити в одному із залів та у підвалі.
У XV столітті угіддя Бомле англійський король Генріх VІ подарував лейтенанту Джону Фальстофу, прототипу знаменитого Фальстафа у п’єсах Уїльяма Шекспіра. Зв’язок Бомле з театром хоча й не прямий, а проте очевидний.
Ален Жермен вирішив розмістити в шато створену ним чималу колекцію сценічних декорацій та ескізів до костюмів. У вестибюлі гостей зустрічає білий олень і чотири бюсти з вистави «Дракула».
У сірій вітальні стіни прикрашають декорації з принтами за мотивами печери Ласко – пам’ять про виставу «Виникнення людини». А на роялі, за словами Алена, неодноразово грали найзнаменитіші піаністи світу.
Біля каміна розташувалися прозорі диван і фотелі з полівінілхлориду, всередині яких видніються пружини, на підлозі – «ворсистий» килим з гуми.
Після приглушених відтінків цього залу червоні стіни парадного салону викликають мимовільне захоплене «Ах!». Однак увагу гостей Жермен привертає передовсім до паркету «Аренберг». Створений на 60 років раніше версальського, він є прототипом знаменитого королівського варіанту.
На малинових стінах – ескізи костюмів Алана. Багато з них зроблено з кількох шарів паперу. «Таким чином у кравецькому цеху одразу розуміли ідею форми, а не гадали про мої побажання», – пояснює свою інновацію Жермен.
До недавнього часу, за словами художника, цехам театру могли позаздрити дома високої моди.
«Сценічні костюми кутюрніші за от-кутюр. Бо це одяг для роботи. А от-кутюр – вбрання для коктейльних прийняттів із шампанським. Повірте, запрошені працювати над нарядами для вистав кутюр’є мусили попрацювати. Мені дуже подобалося, що робив Крістіан Лакруа!» – Ален Жермен
Жан-Поль Готьє, Т’єрі Мюглер та Крістіан Лакруа бралися до справи часто, згадує Ален. Кілька разів з театром працював і Карл Лагерфельд.
«Більше не існує цехів взуття, капелюхів, перук, – зауважує Жермен. – Чому б ні, та це вже зовсім інший підхід. Мені пощастило працювати у золоті часи».
«Швачки й кравці опери Гарньє– це мрія. Вони можуть зробити все що завгодно!» – Алан Жермен
Може здаватися, що сценічні декорації – об’єкти «невзаправду», але Ален стверджує, що, враховуючі «нелегке» театральне життя, їх роблять якіснішими й міцнішими, ніж звичайні меблі.
Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.
Наталя Гузенко, авторка проекту
Ще одна кімната цього крила – спальня єпископа XVIII століття. На стіні за ліжком видніються крихітні двері. «Підозрюю, що звідти єпископу таємно приносили їжу з кухні», – висуває припущення Ален.
У сусідній маленькій бібліотеці – власні й улюблені книжки, а ще дорогі серцю Жермена сувеніри.
Друге крило замку має свою історію. Під час Другої світової війни на шато, захоплене нацистами, що контролювали з нього запуск ракет Фау-1 на Лондон, союзники скинули дві бомби, зруйнувавши частину будівлі.
В інтер’єрі цього відновленого крила Ален створив зовсім інший настрій. Стіни після війни складали з цеглин старого голубника. «Рідкісний випадок, коли цеглини для реставрації старші за сам об’єкт на 150 років!» – каже Жермен.
На цегляних стінах першого залу – улюблені картини Алена, серед яких і його власний портрет. Журнальний стіл з Балі, монашка, що молиться під вікном, класичні фотелі у стилі Людовика XVI – вміння Жермена змішувати епохи захоплює.
«У XIX столітті шато занепало, але саме тоді [у 1856 році] в кінці парку, на фермі Берто, Гюстав Флобер “оселив” юну Емму Руо, майбутню мадам Боварі», – Ален Жермен
В їдальні неможливо відірвати погляд від прекрасного жіночого обличчя на стіні. Виявляється, що це Місяць, декорація до однієї з вистав, натхненням до якої Алену послужила знаменита хазяйка паризьких світських салонів кінця XVIII – початку XIX століття Софія де Кондорсе.
Стіл, стільці, сервіз – також представники театрального життя. «Це диво, що всі предмети збереглися. Напевне тому, що я повсякчасно повторював акторам, аби вони їх не розбили!» – сміється Жермен.
Другий поверх шато з численними приміщеннями ще не облаштований. В одній з кімнат – кабінет Алана, у другій, більшій, він планує проводити виставки. Скажімо, цього літа у Бомле покажуть роботи Жана Кокто й порцеляновий посуд знаменитого лімозького Дому Рейно (Maison Raynaud) з його малюнками.
Замок відкритий лише влітку, а зимою перебуває у культурній «сплячці». Обігрівати будівлю Алану не радять. «Хто знає, що прокинеться у старих стінах», – пояснює Жермен. Сам він живе у маленькому будинку поруч. У цьому, безсумнівно, є один плюс: з вікон відкривається чудовий краєвид на шато Бомле.
