17.02 Вовків боятися. Нічний жах одесита Сергія Панкеєва у роботі Ежена Грассе

[vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1518726702703{padding-top: 20px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]Ця історія про вовків, яких бояться навіть дорослі.

Три жінки злетіли вгору й зависли у повітрі з виразом жаху на обличчях. Серед дерев горять очі трьох чорних вовків. Страх жінок такий великий, що вони не можуть видати ані звуку.

Горн, яким можна було б покликати на допомогу, випав з їхніх рук на траву. У цій німій сцені кожний впізнає мить заціпеніння, коли здається, що земля спливає з-під ніг, а життю за мить настане край.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1518725923408{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”6974″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]«Три жінки й три вовки» – один з найвідоміших малюнків, створених Еженом Грассе у добу ар-нуво. Людина багатьох художніх талантів, Грассе був вражений роботою Зігмунда Фройда «З історії одного дитячого неврозу».[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1590415392674{margin-top: 30px !important;margin-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

У Фройда йдеться про людину, що боялася вовків більше за інших, – про нашого земляка, одесита Сергія Панкеєва.

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]«Мені наснилося, що я лежав у ліжку. Моє ліжко було розвернуте ногами до вікна, а перед вікном росли старі горіхові дерева. Я знаю, що це відбувалося взимку і вночі.

Раптом вікно відчинилося, й я побачив, що кілька білих вовків сидять на гілках просто перед моїм вікном. Їх було шість чи сім: усі білі, великі, схожі на лисиць або вівчарок, з хвостами, як у лисиць, і вухами, як у собак.

Злякавшись, що вовки мене з’їдять, я закричав і прокинувся. Няня підбігла до мого ліжка, аби подивитися, що зі мною сталося.

Мене ще довго переконували, що це сон, але я чітко бачив, як відчиняється вікно і як на дереві сидять вовки. Зрештою, я трохи заспокоївся, відчувши, що уникнув небезпеки, і знову заснув».[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1513691629103{padding-top: 20px !important;}” z_index=””][vc_column]

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1518727395175{padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”6973″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1590415266227{margin-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

Жахіття, що наснилося дитині, було лише одним із багатьох у ланцюгу психологічних «ударів», котрі зазнав Панкеєв у дитинстві.

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Страх перед вовками виник у хлопчика під враженням від казок на кшталт «Вовка й сімох козенят».

Фройд також з’ясував, що образ вовка, який не лише «вкусить за бочок», а ще може й проковтнути, у Сергія асоціювався з батьком. Зовсім крихіткою він побачив, як батьки займаються сексом, і вирішив, що батько вбиває мати. З того моменту він став несвідомо боятися, що те саме може статися і з ним.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1518727547591{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”6972″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Про подробиці історії Панкеєва можна дізнатися з роботи Фройда, в котрій психоаналітик, аби приховати справжнє ім’я пацієнта, називає його «людиною-вовком».[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1518728370473{padding-top: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Читайте також: Червоні руки жаги. Що роблять оголені люди на середньовічному гобелені з Байо?[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1518728974748{padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Я лише хочу зазначити, що батько, який пожирає свого сина, – сюжет не такий вже й дивний ані для міфології, ані для мистецтва.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1518727547591{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1518728119746{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”6971″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”img_link_large” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”6970″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”img_link_large” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1590415266227{margin-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

Сатурн, він же Кронос, пожирав своїх дітей із остраху бути скинутим. Від одного лише погляду на картини Франсиско Гойї та Пітера Пауля Рубенса проймає дрож.

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Кажуть, що Панкеєву після сеансів з Фройдом полегшало. Він дожив до похилих років і завершив свої дні у Відні. Відомо, що найзнаменитіший пацієнт Фройда писав картини, які мали великий успіх у психоаналітиків.

P.S. А нині жах викликає стан, в якому перебуває маєток Панкеєвих. Фройд би плакав.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1518793475741{padding-top: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_video link=”https://www.youtube.com/watch?v=Ficb5gIkIkM”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1518728370473{padding-top: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Вам сподобалася стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.

Наталя Гузенко, авторка проекту[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″ transparency=”1″ thickness=”1″][/vc_column][/vc_row]