Чарівні монстри. Барвиста алхімія полотен Дженіїв Фіггіс

Ви не помилилися. В яскравих роботах Дженіїв Фіггіс вгадуються знамениті полотна майстрів минулого. Ірландська художниця своїх джерел натхнення не приховує і називає написані нею картини «кавер-версіями», терміном, запозиченим із поп-музики.

Геркулес та Омфала, Дженіїв Фіггіс, 2018
Геркулес та Омфала, Франсуа Буше, 1732–1734

Від запрошення Фіггіс пограти в гру «Вгадай художника» відмовитися неможливо.

«Гойдалка» (1767) Жан-Оноре Фраґонара і «Геркулес та Омфала» (1732–1734) Франсуа Буше розпізнаються одразу.

Гойдалка, Жан-Оноре Фрагонар, 1767
Щасливі випадковості на гойдалці, Дженіїв Фіггіс, 2018

Варто уважно придивитися, й стають упізнаваними «Освідчення у коханні» (1771) Фраґонара та «Викрадення Психеї» (1895) Вільяма Бугро, а разом з ними й «Туалет Венери» (1751), «Юпітер і Каллісто» (1744) і «Муза Ерато» (дата невідома) Буше.

Юпітер і Каллісто, Дженіїв Фіггіс, 2018
Юпітер і Каллісто, Франсуа Буше, 1744
Туалет Венери, Франсуа Буше, 1751
Туалет Венери, Дженіїв Фіггіс, 2018

Роботи Фіггіс часто вступають у діалог з популярним у Європі XVIII століття жанром «розмовних сцен», де зображали знатних персон, що проводили час у бесідах на відкритому повітрі.

Муза Ерато, Дженіїв Фіггіс, 2018

«Фіггіс свідомо звертається до епохи, коли вельми серйозно ставились до всіляких розваг та їхніх зображень. Користаючись старими прийомами, художниця розповідає про нашу добу», – Ерік Тронсі, арт-критик

Муза Ерато, Франсуа Буше, дата невідома

Знімаючи постановочні кадри й селфі для соціальних мереж, ми мало чим відрізняємося від аристократів XVIII століття, що замовляли живописцям картини із сюжетами про своє дозвілля.

Освідчення у коханні, Жан-Оноре Фраґонар, 1771
Освідчення у коханні, Дженіїв Фіггіс, 2018

Соцмережі, до слова, відіграли у житті Дженіїв вирішальну роль. Підписавшись у Твіттері на Річарда Прінса, Фіггіс не тільки звернула на себе увагу художника, але й потрапила під його творчу протекцію, тим самим значно скоротивши свій шлях до успіху.

Викрадення Психеї, Вільям Бугро, 1895
Люцифер і я, Дженіїв Фіггіс, 2018

«Акрилові картини Дженіїв Фіггіс – жахливо забавні», – Роберта Сміт у статті до The New York Times

Спотворені обличчя, що нагадують мультяшних монстрів або привиди, форми тіл героїв, схожі на відображення у кривих дзеркалах, й яскраві, життєстверджуючі барви полотен Фіггіс викликають дитячу цікавість. Казковість картин обіцяє нам, що буде трохи страшно, але моторошно цікаво.

Свита в XVII столітті, Дженіїв Фіггіс, 2018
Тук-тук, Дженіїв Фіггіс, 2018

Вам сподобалася стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги. Зробимо світ прекрасним разом!

Наталя Гузенко, авторка проекту

Наталя Гузенко / Наталья Гузенко
natalya@amuse-a-muse.com

Засновниця проєкту Amuse A Muse