Рафаель квітів: вражаючі акварелі на велені П’єр-Жозефа Редуте

[vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1516885361070{padding-top: 20px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]Історія мистецтва сповнена трагедіями мовчазних жертв, принесених задля краси. Заради сяючого червоного пігменту люди вбивали мільйони самок кошенілі та молюсків мурекса, а ідеальний велень коштував життя новонародженим телятам (втім до роботи брали й шкіру мертвонароджених тварин).[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1615969820140{margin-top: 30px !important;margin-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

Велень вважали найкращим матеріалом для ботанічних акварелей та гуашей.
[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]І його вартість всіляко підкреслювали: довкола ілюстрації рослини зазвичай малювали золоту рамку, а найтоншої вичинки білосніжну шкіру підсвічували зі споду срібними пластинами.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1516884125712{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1516885165423{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”6727″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”6728″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Головний художник Королівського саду у Версалі за чималу винагороду повинен був щороку забезпечувати колекцію Його Величності флористичними веленями. Сьогодні у Національному музеї природничої історії зберігаються близько 7000 веленів з різної тематики![/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1615970110870{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”6714″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”img_link_large” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Експедиції привозили з далеких мандрів до Франції небачені рослини, що збуджували мрії про екзотичні країни.

У найвищих колах хвалилися вмінням розводити в садах теплолюбні рослини. Своїм «первісткам» навіть замовляли окремі «портрети». Ботанічні ілюстрації, що поєднували науковий і художній підходи, мали в очах освіченого суспільства виняткову цінність.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1516566371326{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1615970271024{margin-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”6726″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”img_link_large” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”6716″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”img_link_large” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Розкішні велені любили не лише владні персони, але й їхні супротивники. Захоплення ботанікою, особливо пристрасне в аристократії та буржуазії у добу Просвітництва, не минуло й з перемогою революції. Багато художників-ботаністів перемістилися з королівської доби в республіканську та імператорську, а потім не припиняли малювати й для монарших осіб у часи Реставрації.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1615970129557{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”6725″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]1788 року П’єр-Жозеф Редуте, бельгієць, що перебрався до Парижу, почав створювати веленеві акварелі для королівської колекції Людовика XVI під керівництвом «мініатюриста Його Величності» Герарда ван Спаєндонка.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1615970036740{margin-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Читайте також: Анна Аткінс та її сонячні сади. Що варто знати про автора першої у світі книжки з фотоілюстраціями[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1615970044823{margin-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Втім розквіт його творчості припав на пізніший період – з 1799 по 1814 роки.

З часом на своїх веленях Редуте позбувся золотих рамок і писав виключно аквареллю. А створюючи гравюри, він першим серед художників-ботаністів почав використовувати новий метод крапкового пунктиру, що вимагав виняткової майстерності.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1587742575464{padding-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Читайте також: Захоплива точність. Ботанічні малюнки гуашшю й аквареллю Альбрехта Дюрера[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1516881596660{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Імператриця Жозефіна, знана шанувальниця дивовижних рослин (її оранжерея в палаці у Мальмезоні нараховувала 300 ананасів) замовила П’єр-Жозефу Редуте одну з його найвідоміших робіт – «Лілейні», над якою він працював 14 років.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1516566371326{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/3″ css=”.vc_custom_1516573424057{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”6721″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”img_link_large” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/3″ css=”.vc_custom_1516573431931{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”6720″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”img_link_large” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_single_image image=”6719″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”img_link_large” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_column_text]У період з 1813 по 1824-й Редуте створив ще один шедевр – проілюстрував фоліант «Троянди» Клод-Антуана Торі.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1516566371326{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1516573424057{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”6730″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”img_link_large” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”6731″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”img_link_large” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Напевне, краще за все майстру вдавалися акварелі з букетами квітів. Редуте малював букети не у вазах, а так, наче їх, тільки-но зрізані, несе невидима рука.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1516831456195{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1516878547756{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”6717″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”img_link_large” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”6718″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”img_link_large” img_link_target=”_blank” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Інколи до квітів він додавав фрукти, приміром, грона винограду, в яких відбивалися сонячні промені. Задля більшої «променистості» ці роботи, натхнені картинами голландських майстрів, художник «підсвічував» зі споду срібними пластинами.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1615969702069{margin-top: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

Акварелі Редуте, «Рафаеля квітів», стали зразком ботанічної ілюстрації, на їхній основі уславлені ліонські мануфактури створювали тканини, а севрські – вироби з порцеляни.
[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1615969884017{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1516832888507{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”6713″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”6715″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]У 1830 році Редуте отримав звання першого художника квітів королеви Марії Амелії. А проте його слава згасла. Попри те, що Редуте й надалі цінували шанувальники мистецтва, професійні критики, втративши інтерес до квітів, звернули свої погляди на представників нової течії – романтизму.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1516574084371{padding-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Вам сподобалася стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.

Наталя Гузенко, авторка проекту[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1615970204636{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]На головній світлині: Мак (Papaver somniferum), олівець і акварель на велені, П’єр-Жозеф Редуте, 1839, Musée de la Vie romantique, Париж[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]

Наталя Гузенко / Наталья Гузенко
natalya@amuse-a-muse.com

Засновниця проєкту Amuse A Muse