13.01 Рубінові губи й «сором’язливий» рум’янець. Червоний на жіночих обличчях Середньовіччя

[vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1515799519676{padding-top: 20px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_column_text]Римські матрони, як я вже писала раніше, вибирали насичені відтінки помад та рум’ян, що в буквальному розумінні отруювали їм життя. Проте шляхетні дами Середньовіччя мали зовсім інший вигляд.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1515786607275{padding-top: 20px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]

Читайте також: Страшенно красиво: Мішель Пастуро про отруйну кіновар на фресках і в помадах жінок Давнього Риму

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1515786615050{padding-bottom: 20px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Багряні наряди, що їх так любили римляни, лишалися атрибутом високого статусу аж до XVIII століття, але у макіяжі насичений червоний поступився місцем ніжнішим відтінкам.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1515786700002{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”6443″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1617030439129{margin-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

Ідеальна красуня середнього й пізнього Середньовіччя – юна дівчина на виданні, вчора ще дитина, з блідою шкірою, світлими очами й волоссям, високими маленькими грудьми, вузенькими стегнами та округлим животом», – Мішель Пастуро, автор книжки «Червоний» й однойменного курсу в Школі Лувру

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Церква всіляко засуджувала макіяж, називаючи його ознакою розпусності, та вважала, що він пасує лише повіям і відьмам.

Однак навіть церква дозволяла юним дівам користуватися рум’янами (зазвичай на основі пудри з гематиту або червоного сандалу), визнаючи, що ніжний рум’янець підкреслює їхню цнотливість і сором’язливість. Миряни ж бачили у рум’янці ознаку доброго здоров’я й здатність зачати та виносити дитину.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1515786700002{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”6454″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Шляхетні дами рум’янцем не обмежувалися. З Іспанії прийшла мода на бліду шкіру, через яку проступають вени (звідси й вираз – «блакитна кров»), яка примусила жінок Європи відбілювати обличчя отруйним свинцевим білилом.

І не лише смаглява шкіра була кошмаром для красунь: вони також всіляко намагалися позбутися будь-яких натяків на своє «тваринне» походження. Безжально видаляли волосся на тілі, потилиці, скронях, між бровами та навіть над чолом. З великими губами, надто чуттєвими з точки зору доби, також боролися, візуально зменшуючи їхні розміри.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1515786700002{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1515798853094{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”6442″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”6439″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1617030394788{margin-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

Маленький круглий рот і вологі губи нагадували сяючий рубін, камінь, який середньовічні європейці визнавали особливо цінним», – Мішель Пастуро

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]«Декотрі середньовічні поети примудрялися римувати “губи” з “рубінами”, – зазначає Мішель Пастуро. – Вважалося, що цей камінь – провідна зірка лицаря, який захищає його від злих сил і робить непереможним».

У часи розквіту жанру куртуазних романів очевидний зв’язок рубіну з провідною зіркою й губами коханої здається більш ніж виправданим, чи не так? Яка ж дама відмовилася б стати світочем у темряві своєму обранцю![/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1515786700002{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”6438″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Всупереч поширеній думці про темне Середньовіччя, мистецтвознавці вважають, що все було навпаки. Саме в цю добу європейці шукали способи «залучити й утримати світло»: в архітектурі, тканинах, ілюмінаціях…

У косметиці, так само як і в одязі, значення мав не лише колір, але й те, наскільки він був здатен відбивати світло. Звідси й мода на губи-«рубіни» та сяючу шкіру, заради якої заможні жінки підмішували до білила перламутрову пудру.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1515786700002{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”6440″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]До нас дійшло чимало рецептів помад. Ви можете ознайомитися з декотрими з них, наприклад, у трактаті Trotula Minor.

«До основи з бджолиного воску чи гусячого жиру додавали порошок з коренів красильної марени або із самок кермесу, надаючи приємного аромату за допомогою меду, пелюсток троянд, розмарину або яблук», – розповідає Мішель Пастуро.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1515795969480{padding-top: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Читайте також: Фарби великого художника. Про палітру Вермеєра розповідає Мішель Пастуро[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1513287860338{padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]У книзі «Розмальовані обличчя: барвиста історія косметики» С’юзан Стюарт як основу також називає ланолін, віск із овечої вовни, який дозволяв створювати складніші, а значить і дорожчі, рожеві відтінки помад.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1617030276002{margin-top: 30px !important;}” z_index=””][vc_column]

В Італії XIII століття за кольором помади можна було вгадати, до якого класу належить жінка. Рожеві відтінки вказували на представницю заможних верств, червоно-коричневі свідчили про низьке походження жінки», – С’юзан Стюарт, автор книжки «Розмальовані обличчя: барвиста історія косметики»

[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1515786700002{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}” z_index=””][vc_column][vc_single_image image=”6441″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]У XV столітті діамант посунув рубін на п’єдесталі найбажанішого коштовного каміння європейців, у XVI столітті з’явилися нові канони красоти…

Втім дещо осталося незмінним. С’юзан Стюарт слушно завважує, що жінка й надалі була товаром, розмінною монетою в укладанні шлюбних угод між впливовими родинами: «Жінці неможна було помилитися з макіяжем: вона мусила досягти максимальної привабливості й разом з тим не зруйнувати створену завдяки косметиці ілюзію молодості й краси. Помилка могла коштувати надто дорого в тому, що стосується багатства, статусу й безпеки».[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=”” css=”.vc_custom_1515194088702{padding-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Вам сподобалася стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги. Зробимо світ прекрасним разом!

Наталя Гузенко, авторка проекту[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” z_index=””][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#dd8500″][/vc_column][/vc_row]