Дега. Танок. Малюнок. Частина II. Медузи

Схожість між балетними пачками з газу й прозорими медузами надто очевидна, аби її не помітити. Однак за зовнішньою подібністю приховано дещо більше.

«Стефан Малларме каже, що танцівниця – це не жінка, яка танцює, бо вона – не жінка й вона не танцює. Це зауваження не лише глибоке, але й вірне», – Поль Валері

Цікаво, що у 1899 році на екрани вийшов знаменитий «Танець-серпантин», в якому на неймовірній швидкості, освітлена різнокольоровими софітами, кружляє Лої Фуллер у легких одежах.

Перед нами дійсно вже «не жінка, й вона не танцює», як писав Малларме, перед нами – безперервний рух, що знайшов свою власну форму. Матеріалізація ця ефемерна, адже існує, допоки триває самий рух.

Якось у кіно Валері побачив велику медузу, чий «танок» так зачарував його, що він написав про це у книжці, присвяченій Дега.

Два танцівниці відпочивають, або Танцівниці в блакитному (фрагмент), Едгар Дега, 1898
Уривок з книжки «Дега. Танець. Малюнок»:

Ще ніколи жодна танцівниця людського роду, розпалена й сп’яніла від руху та отрути своїх, доведених до межі, сил і полум’ям повних бажання поглядів глядачів, не виражала такого владного заклику до плотського кохання, як ця велика медуза.

У потоці спідниць, що раз у раз здіймаються з дивною й безсоромною наполегливістю уривистими хвилеподібними рухами, вона перетворюється у мрію Ероса.

Танцівниці, або Група танцівниць (фрагмент), Едгар Дега, 1894-1885

Дега, попри позірну прихильність до танцівниць, зовсім не вважав їх прекрасними створіннями й не прагнув піднести. Це відкриття може перекинути ваш світ.

Обережно! Прочитавши наступні рядки, ви вже ніколи не зможете дивитися на балерин Дега як раніше.

Танцівниці, що підіймаються по сходах (фрагмент), Едгар Дега, 1886-1888
Уривок з книжки «Дега. Танець. Малюнок»:

Чи не казав Гюїсманс, що Дега писав танцівниць з відразою?

Авжеж, він перебільшував. Дега знав кількох жінок, в яких знаходив вишуканість і розум, що задовольняли навіть таку витончену людину, як він. Проте очевидно, що художник судив про жінок у цілому за своїми моделями й не прагнув зробити їх привабливими.

Мені не відомо, якою була його сентиментальна історія. […] Утім характер Дега дозволяє вважати, що минуле життя майже не вплинуло на манеру зображувати жінок такими, якими ми їх бачимо на його малюнках.

Його темні очі нічого не бачили у рожевому світлі.

Танцівниця з букетом, або Фінальний арабеск (фрагмент), Едгар Дега, 1877

Вам сподобалася стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги. Зробимо світ прекрасним разом!

Наталя Гузенко, авторка проекту

Головна світлина: Танцівниця з букетом, що вітає зал зі сцени (фрагмент), Едгар Дега, 1878

Наталя Гузенко / Наталья Гузенко
natalya@amuse-a-muse.com